П’ятниця – і черговий випуск “Наших 90-х”!
Усі попередні випуски:
Січень 1991 | Лютий 1991 |
Частина 1 | Частина 1 |
Частина 2 | Частина 2 |
Частина 3 | Частина 3 |
Частина 4 | Частина 4 |
Частина 5 | Частина 5 |
Частина 6 | Частина 6 |
Частина 7 | Частина 7 |
Частина 8 | Частина 8 |
Переходимо до свіжатинки лютого 1991 року.
Так в Україні розпочиналася (чи то пак відновлювалася) історія бірж.
Роман Шрамов’ят – це був такий майже вічний мер Стрия. З перервами він керував містом з 1990-го і аж до кінця 10-х років нинішнього століття. А ось так починалася його мерська кар’єра (коли ше і слова “мер” не вживалося).
Зоопарк у місті Мена вважається єдиним в Україні, що функціонує у райцентрі. Певно, це до 2020 року,, бо зараз Мена уже і не райцентр, а просто містечко Корюківського району Чернігівщини.
І от два працівники цього зоопарку просто взяли і повирізали рідкісних птахів. На м’ясо. Такі були тоді реалії…
Економічний сепаратизм – це прикмета того часу. Ось, наприклад, бензиновий. У Маріуполі своїм – за картками і однією ціною, приїжджим – за гроші і утричі дорожче. Отак от!
Наостанок – кримінальні новини із Одеси. Перша новина, на мою думку, важлива тим, що дозволяє нагадувати совкодрочерам, що “ліхіє 90-иє” – вони не є породженням незалежної України (чи, ширше, постсовка), а вони з’явилися, і не просто з’явилися, а “вбилися у пір’я” уже за часів СРСР. Бо, як ви розумієте, коли в хід ідуть не тільки ножі, а гвинтівки і гранати – то це означає, що галузь організованої злочинності з’явилася аж ніяк не позавчора. (Вона і з’явилася не позавчора, а ще за “благословенних” брежнєвських часів, просто про це ніхто не писав і не розказував.)
Ну, а друга – якась дивна. Таке враження, що у ній не все написано.
На цьому усе, а у вівторок будуть новини про венеричні хвороби і повій, націоналізм та московську кабалу, а також про забуті реалії купівлі автомобілів.
Слава Україні – і слава нам, хто пережив легендарні дев’яності!