Наші 90-і. Січень 1991-го, частина 1

Сьогодні – рівно 30 років з дня підтвердження незалежності України українським народом на референдумі. З цього дня розпочалася міжнародно визнана незалежна держава Україна. Саме після 1 грудня 1991-го нас почали визнавати. Тож як не згадати у цей день ті буремні, яскраві, складні і веселі 90-і роки.

Проєкт “Наші 90-і” буде двічі на тиждень нагадувати вам ті новини із 90-х років минулого століття, першого десятиліття нашої відновленої держави – про які ми, можливо, пам’ятаємо, але, скоріш за все, встигли забути. По п’ять новин у кожному випуску, різних – побутових і політичних, веселих і сумних, фінансових і кримінальних.

А почнемо ми з початку 1991 року. 1991-го, а не 1990-го тому, що все просто – газета “Голос України”, з якої я і вирізав новини, почала виходити саме з початку 1991 року. Останнього року УРСР. Хоча тоді, у січні, навряд чи хтось про це усерйоз задумувався.

Отже, поїхали!

1991 рік – це іще радянська історія. Але проблеми у деяких регіонах України були цілком сучасні. Ось, наприклад, на Закарпатті мігранти-біженці. Ну, і не тільки вони, як ви здогадуєтеся 😉

0001

Інтерв’ю з січня 1991-го. Ви вже здогадалися – це тодішній голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук.

0002

От що я хотів тут сказати, на що звернути увагу. Пізньосовкові – це все одно совкові часи. І якщо десь у Москві про доньку Брежнєва щось знали, то в Україні навіть журналісти, підозрюю, не дуже в курсі були, хто там у Кравчука – доньки, сини, чим займаються. От і розказував Леонід Макарович про себе.

А тепер з Києва – на Прикарпаття. У той самий Старий Угринів, де народився Степан Андрійович Бандера.

1990-го, після перемоги на місцевих виборах, влада дозволила поставити перший пам’ятник провіднику ОУН(р). Але перед черговою річницею з дня народженя його підірвали.

0003

Хто? Ну, головний міліціонер району тоді нічого не сказав. Але те, що за вибухом стояли радянські спецслужби – КДБ там, ГРУ, неважливо – це, в принципі, секрет Полішинеля.

0003-1

До речі, зверніть увагу – гібридна війна проти України почалася іще до проголошення незалежності України. І триває досі. Ех, якби ми, тобто наші батьки, тоді усе це сприймали відповідно…

Та-а-ак, тепер від політики – до цін. Що там почому “на Краківськім базарі”, де, як відомо хто “файні мешти продавав”? 🙂

0004

Для тих, хто не знає, причому тут мешти до Краківського базару, і хто ж там їх таки продавав – ось вам пісня із тих часів.

Ну, і на завершення першого випуску – прямо за п’єсою великого Митця Леся Подерв’янського, про масло. Правда, його там якраз не дахуя, як ви бачите.

0005

До речі, а як вам фраза – “план по продажу молокопродуктів у республіці виконується”? Правда ж, уже і не розумієте, про що це 🙂 От і добре.

На цьому все, залишайтеся із “Нашими 90-ми”, а у наступному випуску – про донецькі антикомуняцькі протести та пригоди жовто-синього прапору у Житомирі. Слава Україні – і слава нам, хто пережив легендарні дев’яності! 😉

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s