Історія злету і падіння за десять років. Текст, написаний для блогу на UA-Футбол ще 2013 року.

В сезоні-1959/60 6-е місце в четвертому англійському дивізіоні зайняв скромний футбольний клуб «Нортгемптон Таун» з Іст Мідленда. Команда всю свою історію провела в південній групі третього дивізіону, після реформування третьої ліги і появи четвертої опинилась в останній – та там і грала.

В сезоні-1969/70 «Нортгемптон» зайняв в четвертому дивізіоні 14-е місце. Типовий середнячок, скажете ви. І будете абсолютно неправі! Бо десятиліття між цими двома сезонами вмістило в себе стільки подій, що стосовно «Таун» його цілком можна назвати «буремні 60-і». В англійському футболі, особливо допрем’єрлігових часів, можна знайти багато прикладів стрімких злетів та не менш вражаючих падінь. Причому навіть в біографії одного клубу. Але щоб все це вмістилось у настільки стислі строки…

1960-61

В цьому сезоні сталась подія, яку можна вважати ключовою у цій незвичайній історії «Нортгемптона». До міста, яке стане йому рідним (в ньому він і відійде у кращій зі світів 1995-го), повернувся з «Арсеналу» лівий хав  Дейв Боуен. Власне, повернувся чемпіон Англії  1953-го та фіналіст першого Кубку Ярмарок (він був членом збірної Лондону, що програла «Барселоні») ще влітку 59-го, але перед початком цього сезону Боуен повісив бутси на цвях – і став тренером «Нортгемптона».

Тренером, який зробив перший в історії клуба «промоушн» – тобто підняв команду на вищий щабель в ліговій системі Англії. «Таун» зайняли третє місце в четвертому дивізіоні, випередившись «Бредфорд Парк Авеню» за різницею голів. Втім, це не грало ролі, бо і четверта позиція теж класифікувалась в Дивізіон 3 – а п’яте місце («Йорк») відстало аж на 9 очок. Нагадаю, що в ті далекі часи перемога вартувала не 3, а 2 очки.

Цікаво, що виграли турнір в Дивізіоні 4 земляки і головні суперники «Нортгемптона», «Пітерборо Юнайтед». Причому вони тільки влітку 1960-го заявились в Футбольну Лігу! Отакий вийшов нортгемптонширський (Пітерборо історично відноситься до цього графства) прорив. А ще «Таун» встановили у себе на «Каунті Граунд» перше освітлення.

1961/62

Вихідці зі Східного Середзем’я і тут не пропали – «Пітерборо» фінішував п’ятим, «Нортгемптон» восьмим. «Таун» небагато, як на ті часи забивали (всього 85 голів), але пропускали ще менше – кращі показники були тільки у трійки лідерів. Наприклад, «Пітерборо» суперники забили 82 голи, тоді як нашим героям тільки 57. Не дуже високу результативність «Таун» можна пояснити тим, що вони перед початком сезону продали в «Арсенал» одного із своїх лідерів в атакувальній ланці, Лорі Брауна. 35 тисяч фунтів – це не така вже й страшна сума, того літа Денніс Лоу встановив новий британський рекорд трансферної результативності, перейшовши з МЮ в «Торіно» за 100 тисяч. Але як для третього дивізіону, то й досить пристойно.

Втім, беззубим напад «Нортгемптона» не залишився. З «Вотфорда», не без проблем і скандалу, перейшов забивний центрфорвард Кліфф Голтон, який забив за «Таун» 36 голів (і ще один встиг у попередньому клубі покласти) – ставши таким чином кращим голеадором сезону в дивізіоні. А «Пітерборо» в очних зустрічах нортгемптонці обіграли – причому навіть на чужому полі (2:0).

1962/63

Голтон не затримався надовго, перейшовши в «Крістал Пелас» – але і без нього команда рвалася нагору. Боуен, не послабюючи захист, зробив акцент на атаку – і в наступному чемпіонаті команда стала найрезультативнішою. 109 голів забили «Шевці» суперникам! І це при тому, що найкращий бомбардир команди, Алек Ешворт, відзначився всього 20 разів. І знову клуб не став чіплятись за гравця – Ешворта невдовзі продали в друголіговий «Престон» за 20 тисяч. І це при прекрасних показниках – 25 голів в 30 матчахза «Таун»!

«Нортгемптон» впевнено фінішував на першому місці, відірвавшись від найближчого переслідувача, «Свіндон Таун», на 4 очки. Є другий «промоушн» – і другий дивізіон. А «Пітерборо» фінішував шостим.

1963/64

«Взуттєва армія» знову, як і в третьому дивізіоні, взяла річну паузу. Підписавши форварда «Колчестера» Боббі Ханта (81 гол в 149 поєдинках), команда тим не менш фінішувала зі скромними показниками – 58 голів («Суонсі» на 19-й позиції забив більше!), мінусова різниця забитих-пропущених. І – 11-е місце.

1964/65

Боуен явно перебудовував команду під гру від оборони. Команда, яка кілька років тому забивала сотню за сезон, почала брати іншим. Сезон-64/65 прекрасно проілюстрував цю зміну. 66 голів – щоб було зрозуміло, «Свіндон» та «Суонсі», які того року вилетіли в Дивізіон 3, забили всього лиш на 3 та 4 голи менше відповідно. Але!

50 пропущених голів. В 42-х матчах. Менше – тільки у переможця турніру, «Ньюкасла». І найголовніше – «Шевці» програли тільки шість матчів. Шість із сорока двох! Вдома «Shoe Army» взагалі були непереможними, і тільки один «Норвіч» поїхав додому з Нортгемптоншира без пропущених голів.

А ще у «Таун» був блискучий голкіпер Брайан Гарві – який взяв в тому чемпіонаті сім (!!!) пенальті, причому два з них від Террі Пейна з «Саутгемптона», який був одним з кращих пенальтистів того часу (а ще він стане чемпіоном світу за рік і до сьогодні є номером один у списку гвардійців клубу).

1965/66

І от він – пік, вершина, золотий час команди Дейва Боуена. Дебют в першому дивізіоні! «Шевці» навіть побили власний трансферний рекорд, заплативши за вінгера «Іпсвіча» Джо Броудфута 27 тисяч фунтів – але, на жаль, сил на боротьбу в такій компанії у «Таун» не було. Менше з тим, на матч передостаннього туру з «Фулгемом», матч, в якому, власне, й вирішувалось питання «Хто залишиться в Дивізіоні 1, а хто вилетить», на «Каунті Граунд» прийшло 24 523 глядача – що стало рекордом арени і клубу. «Таун» програли 2:4 – але сама поява цього скромного клубу в еліті стала настільки вражаючою подією, що головний тренер «Манчестер Сіті» Джо Мерсер навіть сказав: «Англійське диво 1966-го – це не виграш Кубку світу, а «Нортгемптон» в Дивізіоні 1».

Втім, диво завершилось відразу ж. На 2 очки, ті самі 2 очки, які були втрачені в 41-му турі, «Шевці» відстали від «Фулгема». І пішов зворотний відлік.

1966/67

«Shoe Army» настільки виснажились в еліті, що стрімко пролетіли і Дивізіон 2, зайнявши передостаннє місце. А після завершення чемпіонату команду залишив творець успіху, Боуен.

1967/68

Тільки в Дивізіоні 3 «Таун» змогли зупинити падіння. Зустрівши старих знайомих з «Пітерборо» (та й багатьох інших), «Шевці» фінішували на печальному, але не катастрофічному 17-му місці. Із «заклятими» обмінялись домашніми перемогами – але у підсумку «Юнайтед» взагалі вилетіли в четвертий дивізіон.

1968/69

Втім, довго їм самим там перебувати не довелось. Під керівництвом граючого тренера Рона Флаверса (після 15 років в «Вулвергемптоні» він прийшов догравати і, як виявилось, тренувати) команда чіплялась за рятівне 20-е місце до самого кінця – але у підсумку «Таун» не вистачило всього одного очка. Втрачено, можливо, у двох поразках з прямим конкурентом, «Джиллінґемом».

1969/70

І – все повернулось на круги своя. На тренерський місток вдруге прийшов Боуен – але правду кажуть, що двічі в одну річку не увійдеш. «Таун» фінішували 14-ми, вперше за багато років пропустивши вперед «Пітерборо». Зате «Шевці» пошуміли в Кубку, дійшовши аж до п’ятого раунду – де програли «Манчестер Юнайтед» з феєричним рахунком 2:8.

Після більш-менш вдалого сезону-70/71 команда впала на самісіньке дно Футбольної ліги, фінішувавши спочатку на 21-му, а потім взагалі на 23-му місці в Дивізіоні 4. І щастя «Шевців», що тоді ще ніхто нікуди не вилітав…

З тих пір «Нортгемптон Таун» більше ніколи не піднімався навіть на рівень «Дивізіону 2», нинішнього Чемпіоншипу. Третій і четвертий щаблі лігової системи Англії стали рідними домом для «Shoe Army».  Та й у Кубку вони лічені рази доходили навіть до четвертого раунду.

Минулого сезону (2012/13 – В.М.) «Таун» зайняли в Лізі 2 шосте місце, класифікувавшись в плей-офф. Там у півфіналі виграли двічі по 1:0 у «Челтенгема», але в фіналі на «Вемблі» (47 тисяч прийшло!) були розбиті «Бредфордом» – 0:3. В нинішньому чемпіонаті справи у «Нортгемптона» йдуть значно гірше – команда після 21-го туру займає останню сходинку і цілком реально може розпрощатись з Футбольною лігою. (Не розпрощалися, так і бігають між Лігою 1 і Лігою 2, цього сезону знову, утретє за останні 10 років, вилетіли на дно Футбольної ліги – В.М.) В якій «Таун» перебувають з 1920-го, вже 93 роки поспіль. І в якій півстоліття тому пройшлись справжнім ураганом по усіх дивізіонах. До речі, гравець того складу Баррі Лайнс став першим в історії англійського футболу, хто забивав у всіх чотирьох дивізіонах за одну й ту саму команду. Так що історія славного десятиліття «Нортгемптона» нікуди не ділась – вона воістину записана у книгу життя.