ЖЖ давно помер. Але тексти, які там були, житимуть вічно. От я відкопав пароль до свого першого блогу на Ліджорналі. А там – такий цілком собі літературний проєктик у стилі алкополітфентезі. Із 12 частин, як то і положено справжнім митцям. Отже, викладаю їх тут. Сьогодні – частина перша. (Єдине попередження – тексти ці написані на… Read More Не було ніяких слонів. Частина 1. Мобільна війна

Автор суворо попереджає – всі нищезазначені персонажі та дії, які вони проізводять, є АБСОЛЮТНО ВИГАДАНИМИ.  Бо хіба ж могло статися в нашій благословенній Україні щось подібне? Початок 60-х років. Невеличке шахтарське містечко на сході України. Запилюжені (подекуди – обригані) вулиці, п’яні мужики, женщіни і собаки. Асфальта на дорогах нема, зато єсть банди, шо знімають з… Read More Нєсколько сновідєній двоєчніка Віті

Ничто не предвещало беды. Была пятница, 13-ое… Нет, конечно, был вторник, к тому же целое 23-е, но беды все равно ничто не предвещало. Дело в том, что Мыленко (он же Владимир) и Пояснюк (он же Вольдемар) пошли в медпункт. К добрейшей души человеку Ирине Анатольевне (она же, как ни странно, Посудевская), дабы получить у нее… Read More Операция «П» и другие приключения Вовиков

ВіхтарХфьодарич прокинувся серед ночі, зляканий кошмарним сном. Йому снилося, ніби його везли по вулицях Києва в клітці. «Как жирафу», – прошепотів він і, всунувши ноги в капці з монограмою ВФЯ, тихенько, аби не розбудити дружину, почвалав на кухню. Там, він знав, ще залишалось у пляшці після вчорашнього.… Read More Бєссонніца, Ростов, чужиє голоса