Вівторок – традиційний день для нової серії “Наших 90-х”.

Усі попередні випуски.

Січень 1991	Лютий 1991
Частина 1	Частина 1
Частина 2	Частина 2
Частина 3
Частина 4
Частина 5
Частина 6
Частина 7
Частина 8

А тепер – чергова п’ятірка новин лютого 1991-го.

До перших справді повністю демократичних, багатопартійних виборів було ще далеко – але партійне будівництво уповні буяло. Ось, наприклад, така не існуюча нині селянсько-демократична партія з’їзди проводила. Лідером тут був відомий Сергій Плачинда, через персону якого побили горшки два мої шановні френди. А заступником у нього – Дмитро Чобіт, який пізніше прославиться такими книжками, як «Свистун, або Чи можна політичного банкрута обирати керівником держави» (угадайте, про кого це він), «Нарцис. Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука», «Макуха. Штрихи до політичного портрету Блоку Юлії Тимошенко».

Звісно ж, не оминемо ціни на ринках УРСР. Можете порівняти із нинішніми – якщо не в лоб, то хоча б по співвідношенню. Скажімо, тут свинина і яловичина коштують практично однаково (у Прилуках он взагалі свиняче м’ясо дорожче). А як зараз?

Є в Запоріжжі такий Січовий колегіум. Створювався він саме на початку 1991 року. Існує він і досі.

А ось яка погода була у першій половині лютого 1991-го.

Прохолодненько, прямо скажем – до -20 в деяких регіонах.

І на завершення – знову про Запоріжжя. Тут, бачте, Олег Газманов кинув шанувальників свого таланту.

Ось таким був тоді Газманов і його “Ескадрон”.

До речі, мене тоді ж, на початку 1991 року, теж кинули московські артисти – “Ласковий май”. Ми з села цілим автобусом приїхали на концерт, який мав відбутися у міському цирку – а концерта не відбулося, певно, із тих же причин.

Нам тоді віддали гроші – в рублях, а купити за них уже нічого не можна було, бо у крамницях уже приймали купонокарбованці. Добре, що у підземному переході біля універмагу “Україна” продавалися книжки, і я купив собі одну. Так я уперше прочитав про Джеймса Бонда. А книжка називалася “Казино “Руаяль”.

На цьому усе, а у п’ятницю будуть новини про підранків з Києва, рекордсмена з Чернігівщини та найкриміногенніші регіони тодішньої України.

Слава Україні – і слава нам, хто пережив легендарні дев’яності!