Продовжуємо мандрувати новинами початку 1991-го.

Для початку нагадаю попередню серію – Січень 1991-го, частина 1.

А тепер поїхали читати, що ж відбувалося в УРСР на початку останнього року її існування. А відбувалося ось що.

Ось у Києві “група інвалідів” з Донецька страйкувала. На нинішню Банкову ходила, до будівлі ЦК КПУ.

Цікаво, а за кого ж ця “група інвалідів” уже за три роки, влітку 1994-го, голосувала? Не за кандидатів від відновленої КПУ? (Ви ж пам’ятаєте, де саме той гнидник реінкарнувався, у якому саме регіоні воскрес, правда?)

Початок 1991 року, на Прикарпатті уже стоїть пам’ятник Бандері – а у Буджаку, що на Одещині, вулиці ще називають на честь комуняцьких “повстанців”. До речі, уже після початку війни, після початку декомунізації, 2018 року їх вшановували на найвищому місцевому рівні. Що вже казати про 1991 рік.

На сході, зокрема, у Запоріжжі – Житомирщина сприймається уже як “западенці”. Тобто майже одним цілим із Галичиною. Але насправді різниця між цими регіонами є – і то колосальна. Скажімо, у Стрию нинішній державний прапор підняли над ратушею (міською радою) ще 14 березня 1990-го, через 10 днів після обрання нової, некомуняцької ради.

А у Житомирі на початку 1991-го – синьо-жовтий прапор з тризубом знімали за рішенням обласної ради. Ще й “трудящі обласного центру схвальнро зустріли такий акт”. Причому вивішували його – 13 червня 1990-го – теж цілком офіційно.

Цікаво, скільки членів тієї облради потім займали посади в незалежній Україні, сидячи у кабінетах під тризубом і синьо-жовтим прапором…

Від політики – до побутових проблем. На Запоріжжі – проблеми з пальним, на Харківщині – талони на цигарки. П’ять пачок в одні руки. На місяць, певно. Какую страну потєрялі, еге?

Ось відео з 1991 року, щоправда, не з України, а з Уралу, але, думаю, ситуація з таким стратегічним продуктом, як бензин, на усій території СРСР була однаковою чи майже однаковою.

На початку 90-х російська влада вважалася, та й була дещо прогресивнішою, ніж українська. Зокрема, у пенсійному питанні. Ось вам приклад.

До речі, як вам розмір пенсії? Ціни (харківські) були у минулому випуску, можете звірити.

А, і ще – де у Києві був Радянський район, ще хтось без Гуглу та Вікіпедії пам’ятає?

На цьому все, залишайтеся із “Нашими 90-ми”, а у наступному випуску – про моду 90-х, наслідки революцїі на граніті та початок декомунізації. Слава Україні – і слава нам, хто пережив легендарні дев’яності!