Зізнаюся – не люблю футбольних вискочок. Тобто взагалі, в цілому – у цьому є щось цікаве. Але не у боротьбі за “Золотий м’яч”.

От згадайте 2019-й рік, коли Мессі усього в 7 голосів виграв у Вірджила ван Дейка. Ну, і де цей видатний футболіст сучасності в опитуванні 2021-го? (Спойлер – ніде.)

Тому я вирішив зібрати такий списочок найкращих футболістів Європи – і показати, як вони не каліфами на годину були, а системно, мінімум пів десятиліття, потрапляли до списку “Золотого м’яча”. Почнемо з найперших героїв – аргентинського іспанця Альфредо ді Стефано та польського француза Раймона Копа, а завершимо одним із двох діючих футболістів, хто аж двічі зумів увірватися в топ-трійку “Золотого м’яча”.

Як бачимо, до епохи Роналду-Мессі уже була одна епоха, коли двоє великих змагалися між собою – це епоха Беккенбауера-Кройфа. Там навіть епоха на трьох була – бо Герд Мюллер теж добряче доклався. Причому, що цікаво, вони жодного разу в топ-трійці не збиралися – по двоє було, а щоб усі три разом, то не складалося.