Переглянули? А тепер – свіженьке!

Українізація 1991 року в дії! Щоправда, лише у Канаді…

Цікаво, чи живий зараз цей Володимир Бульба?

Парламент УРСР, як бачите, переймався долею жінок. Але не дуже. Бо шестигодинний день для матерів з неповнолітніми дітьми так і не проголосували.

А у самого Білоблоцького усе було чудово, на відміну від українських жінок. Він і міністром праці побував, і віце-прем’єром, і членом РНБО, і головою АП (у “першого” Кучми), і послом на Московії, і виборчий штаб Партії Регіонів очолював.

Виявляється, 1991-го у Дніпропетровській області знайшли золото! Не чули нічого про золоті копальні на берегах Сури?

Ух ти, яке ефектне (хоча не факт, що ефективне) звернення до депутата ВР!

А депутат-то, депутат який 😉

А ось одна із тих подій лютого 1991-го, справжнє значення якої стало зрозуміле через багато років.

Ця подія – це надання Кримській області УРСР автономії. Почитайте аргументи сторін.

А ось і офіційне вираження цього процесу.

Так Крим став автономією (і з самого початку – незрозуміло чиєю автономією) у складі України. І так була закладено міну, яка могла рвонути уже за кілька років. Але про це згодом.

А у вівторок будуть новини про “прото-дистанційку” в українських школах, гуманітарку від “фашистів”, відкриття пам’яті про звірства комуняк на Галичині, платне навчання (в СРСР!) і нові українські гроші.

Слава Україні – і слава нам, хто пережив легендарні дев’яності!