Завершуємо робочий тиждень черговим випуском “Наших 90-х”.
Усі попередні випуски.
Січень 1991 | Лютий 1991 |
Частина 1 | Частина 1 |
Частина 2 | Частина 2 |
Частина 3 | Частина 3 |
Частина 4 | Частина 4 |
Частина 5 | Частина 5 |
Частина 6 | Частина 6 |
Частина 7 | |
Частина 8 |
Переглянули? А тепер – до нових повідомлень із лютого 1991-го!
Сьогодні у випуску буде трохи фотофактів епохи. Ось, наприклад.
Знаєте, що це? Це так раніше депутати виступали у Верховній Раді УРСР (і України ще трохи, так). Мікрофонів на місцях не було, доводилося вставати у чергу, записуватися.
До речі, депутати-опозиціонери, молоді демократи, розказували пізніше, що вони часто перемагали комуняцьких старперів у цьому змаганні – просто в силу молодості – і цим створювали відповідне тло засідань у парламенті.
Ідемо далі. Історія про двох маленьких мрійників, які вирішили помандрувати по Україні і домандрували аж до Умані із столичного регіону. Цікаво, як склалися їхні долі у наш час…
Ще одна фотографія із залу засідань Верховної Ради. Кого ви тут упізнаєте? Я побачив та точно ідентифікував лише Павла Мовчана та Юхима Звягільського.
1991-го почали виходити уже відверто не-радянські газети. Наприклад, бізнесова газета “Контракт”.
Наклад, бачте, у неї невеликий – 40 тисяч. Зараз це досить і непогано… До речі, львівська газета під назвою “Галицькі контракти” з’явилася ще попереднього року.
І ще одна новина про українізацію суспільного простору. В Одесі заснували 1-шу українську гімназію.
До речі, зверніть увагу – “колись” (певно, у 50-х) в Одесі було 33 українські школи. А залишилося 3. А так воно, звісно, Одеса – “русскій город”, ага.
До речі-2, 2012 року, в часи Януковича і закону Кі-Ко в Одесі була взагалі ОДНА українська школа. І це аж ніяк не 1-ша гімназія.
На цьому усе, а у вівторок будуть новини про елітні будинки, львівських комуністів та статистику злочинності в УРСР.
Слава Україні – і слава нам, хто пережив легендарні дев’яності!