Люблю ходити по старих цвинтарях. Там так багато цікавого. От випадково натрапили на цвинтар, що по вулиці Київській – неподалік від Європейської площі і пам’ятника Бандері. Я недаремно згадав про Степана Бандеру – бо, за іронією долі, цей цвинтар є, мабуть, найокупантським в Франківську. Там поховано дуже багато людей із характерними іменами та прізвищами, а… Read More Де у Франківську збереглося найбільше окупантів (великий ФОТОрепортаж)

Учора народ український веселився і радів зі свіжих даних “Центру Разумкова”, які повідомили про те, що чинний президент України Володимир Зеленський зайняв перше місце за відсотком опитаних, які за жодних умов не проголосують за нього на наступних президентських виборах. Звісно, привід порадіти є – але я скажу вам ось що. Ні, справа навіть не в… Read More Зеленський – лідер антирейтингу. Не поспішайте радіти

Тема, навіяна попереднім текстом – про херсонських лохів, яких два “політика” (точніше, один “політик” і його посіпака-водій) кинули через свої статеві органи. Так от, чому я вважаю голосування за так звані “регіональні партії” – тупістю, а саме існування цих партій – злом. По-перше, регіональні партії як такі – це тупик. “Тупичок” Дрянінга. Ну проголосували ви… Read More Чому регіональні партії – це зло, а голосувати за них – це тупість

У Херсонській області проходять довибори до Верховної Ради по 184 округу. Це північна Херсонщина. Там був депутатом такий Ігор Колихаєв, який минулого року виграв вибори міського голови Херсону – і тим самим він звільнив місце на окрузі. Ну, як звільнив. Поставивши туди своїм кандидатом свого колишнього водія Геннадія Лагуту. Який на момент балотування займав місце… Read More Як Колихаєв і Лагута зробили із свого електорату круглих дурачків, або За що я ненавиджу українських “політиків”

Увесь світ уже, здається, перехворів корейським серіалом “Гра в кальмара”. Масові коментарі у соцмережах, косплеї/пародії у найрізноманітніших варіантах, мерч, навіть чебуреки у формі тих знаків із запрошення… А я от не дивився і не збираюся дивитися цей серіал. Поясню, чому. 1) Я з України. І з пізнього СРСР. Що мені усі ті корейські жахи після… Read More П’ять причин, чому я не дивився і не дивитимусь “Гру в кальмара”

Один із найвідоміших медично-медійних персонажів (можливо, взагалі номер один), Євген Комаровський, дав тут жалісливе інтерв’ю “Українській правді”, в заголовок якого прямо так і винесли фразу про те, що Зеленський, бачте, використав його для свого піару. Ось конкретна цитата (вибачте, УПячка принципово не перекладає московитомовні тексти українською, навіть в укрверсії сайту так – мабуть, неасілюють, ну,… Read More Я не вірю Комаровському

Цього тижня я їздив у справах до столиці. І от які два моменти мені запам’яталися із цієї поїздки. Власне, перша сталася ще у Франківську, прямо на вокзалі. Точніше, у вагоні поїзда. Знаєте, коли ти живеш на Галичині, то рано чи пізно потрапляєш у таку мовну ілюзію – мовляв, ну не може ж таке бути, що… Read More Наші і не наші

…і в чому саме тут проблема. Днями “слуги народу” вчергове порадували українське суспільство своєю безглуздістю і безграмотністю (але чи таки безграмотністю?). Голова фракції “СН” (голова монокоаліції) Давид Арахамія заявив, що фраза “світ ловив мене, та не спіймав” це, імовірно, із Леонардо ді Капріо у фільмі Catch Me if You Can. Народ відразу ж почав дорікати… Read More Як світ (не) ловив Арахамію…

Вся Україна шокована черговою страшною ДТП у Харкові. Там 16-річний хлопець на Infiniti на шаленій швидкості зніс іншу автівку, убивши водія. Ось вам відеосюжет про інцидент. Про цю історію уже сказано багато. І про малого мажора, і про подаровану батьками автівку, і про те, що він два роки тому стріляв з травмата у людей і… Read More Виродки як вирок