Де у Франківську збереглося найбільше окупантів (великий ФОТОрепортаж)

Люблю ходити по старих цвинтарях. Там так багато цікавого.

От випадково натрапили на цвинтар, що по вулиці Київській – неподалік від Європейської площі і пам’ятника Бандері. Я недаремно згадав про Степана Бандеру – бо, за іронією долі, цей цвинтар є, мабуть, найокупантським в Франківську.

Там поховано дуже багато людей із характерними іменами та прізвищами, а то й прямо у військовій формі (на фото) та зі званнями (на табличках). Втім, не тільки вони там поховані. Отже, поїхали дивитися.

Такий пам’ятник зустрічає усіх, хто входить на територію цвинтаря. Підозрюю, що ця лікарка – із числа тих, хто понаїхав на Галичину насаджувати нові порядки після “золотої осені” 1939-го (чи радше після “визволення” 1944-го).

IMG-7731

Подивіться на це фото. Правда, воно прекрасне?

До речі, не думав, що після Другої світової на Галичині залишалися поляки. А бачте.
IMG-7732

А ця світлина – взагалі найкраща, яку я бачив на цвинтарі.
IMG-7733

Уявляєте, яке життя прожила пані Осипа. (Наголос на другому складі?) Народилася у Австро-Угорщині, пережила, в найактивніший період свого життя, “бель епок”, в 37 років опинилася в ЗУНР, потім жила у Польщі, пережила одну війну, другу, а померла у провінції СРСР. Зберігши, принаймні, на фото – ту галицьку, європейську красу кінця ХІХ століття, яку безжалісно розтоптало століття ХХ-е.
IMG-7734

А ось і московитська мова. Але тут мене більше зацікавило видалене слово.

Ксюшенція припустила, що видалили “муж”. Цікаво, чому…
IMG-7735

А ось і характерний напис. Хоча, скажу чесно, щоб було написано саме так – то їх дуже мало. Про “погиб от рук националистов” чи якось так – то взагалі немає. Очевидно, опасалися так писати.

Але тут принаймні вказано, що загинув. Ну, а які службові обов’язки цей товаріщ виконував – ми здогадуємося.
IMG-7736

Знаєте, у якого “русского” поета справжнє прізвище – отаке от?
IMG-7737

Думаю, Натан Єфімовіч – теж із понаїхавших євреїв, а не місцевих. Хоча б тому, що місцевих в гетто знищили у часи Генерал-губернаторства.
IMG-7738

Цікаве формулювання – “пенсійонована учителька”.
IMG-7739

І знову – радянська доба. Навіть у ЗП не бачив таких написів – хоча вони, мабуть, там теж є. “Октябренок”, “командир звездочки”… Цікаво, це батькам таке реально спало на думку написати на могилі сина? Там внизу ще й написано “И погиб Мальчиш”… Мабуть, якісь комуняки упороті були батьки.
IMG-7740

І зовсім поруч – могила майже із тих же часів, але із зовсім іншої епохи.
IMG-7741

1946 рік на Галичині – це страшні часи, часи терору новоповерненої воади. Але навряд чи шестирічна дівчинка стала частиною того пекла. Певно, якась побутова трагедія сталася.
IMG-7742

А це ось – взагалі німецька, австрійська себто частина історії Станіславова.

IMG-7744

Чоловік – військовий був, унтер-офіцер.
IMG-7745

Звісно ж, до них на могили уже просто немає кому приходити. Але – подивіться, в якому стані ці надгробки, яким уже більше 80 років.
IMG-7746

Цікаве яке прізвище. Невже якось пов’язане із битвою при Фокшанами?..
IMG-7747

Нібито й нічого такого. Але – бачите, частина пам’ятника без напису, для якого уже було приготоване місце? Тут багато такиз.
IMG-7748

Ось іще один такий.
IMG-7749

Очевидно, чоловік помер, дружині місце на монументі залишили – а далі була війна і…
IMG-7750

1958 рік. Уже 13 років, як завершилася Друга світова війна. А поляки, виявляється, іще жили у Станіславові.

Втім, подальша доля зрозуміла – мама померла, і до цієї могили ходити уже не було кому.
IMG-7751

Багато на цвинтарі отаких гробниць.
IMG-7752

18-річний юнак. Помер за рік до того, як у цих краях розпочалася війна. Хтозна, як би склалася його доля у Другу світову. Можливо, вижив би – спочатку як фольксдойч, потім би емігрував до Німеччини, заховався б десь у західних окупаційних зонах…
IMG-7753

От чого багато помітив – що саме “медицинской службы” написано на надгробках військових окупантів. Тут я відразу згадав епізод із різунівського “Аквариума”, ось цей:

“Он — это полковник Марчук, новый заместитель Кравцова. У советской военной разведки формы особой нет. Каждый ходит в форме тех войск, из которых в разведку пришел. Я, к примеру, — танкист. Кравцов — артиллерист. В Разведывательном управлении у нас и пехота, и летчики, и саперы, и химики. А полковник Марчук — медик. На малиновых петлицах чаша золотистая да змеюга вокруг”.

Певно, такий самий медик, ага. 1961-й рік – ще, можливо, вояки УПА ліквідували.
IMG-7754

Художник якийсь. Тут зрозуміло, що понаїхавший.
IMG-7755

А це якісь неграмотні пам’ятник робили. Чи ім’я у заявці вказали. До речі, це “Танічка” написано, бо внизу текст московитською.
IMG-7756

Певно, якийсь мажор був, бо в 27 років отакий пам’ятник на центральній алеї аби кому не ставляють… Але інфи про нього я не знайшов.
IMG-7757

А от про цього Плієнка знайшов. Ось, будь ласка – “заступник начальника УНКВС – начальник управління РСМ (підполковник міліції Плієнко Петро Сергійович)”.

Цікаво, чи знають його нащадки, чим він займався на Галичині в 50-х роках…
IMG-7758

Ордени може хтось ідентифікувати?
IMG-7759
IMG-7760

Про цього персоназа є вичерпна інформація.

“Працював монтером телефонної мережі. 

Член ВКПб. 

У лютому 1945 – 1953 року – голова виконавчого комітету Станіславської тепер – Івано-Франківської міської ради депутатів трудящих Станіславської області”.

І цей монумент, ну, другій особі регіону – через два пам’ятники від того 27-річного чувака. Точно якийсь мажор, син якогось начальника той Лещинець.
IMG-7761

А це – просто звичайна трагедія. Уявіть собі – народився один син, помер, народився другий син, помер…
IMG-7762

Ще одна гробниця.
IMG-7763

Польський військовий. Офіцер!
IMG-7764

Ось надпис детальніше.

IMG-7764

Думаю, це теж “радянський єврей”, а не “галицький жид”. Бо навряд чи людина із такими паспортними даними пережила б німецьку окупацію…
IMG-7765

Ось типові жителі Станіславова, поховані на цьому цвинтарі.
IMG-7767

А це – досить відомий діяч, архітектор. Вікіпедія пише про нього таке – За словами Зеновія Соколовського: “Завдяки його творчому почеркові в сучасній забудові Прикарпаття з’явилися своєрідні риси, пов’язані з народними традиціями Карпатського краю.

Загинув Володимир Лукомський у ДТП 1973 року. Причому у автівці з ним були брат і його та брата дружини. Але, як бачите із таблички, дружина пережила його на багато-багато років.

Між іншим Лукія Лукомська (Крип’якевич), одногрупниця і майбутня дружина (одружилися на останньому курсі Львівської політехніки) – небога того самого Івана Крип’якевича, відомого історика. Та і сама вона відома особистість. Читайте і згадуйте, як будете шпацерувати Франківськом:

“Була авторкою або співавторкою таких об’єктів:

  • 1970 — Будинок художника на розі вулиць Незалежності та Івана Франка (у співавторстві)
  • 1972 — Прибудова лікарні ОЛК (тепер дитяча лікарня) на вулиці Чорновола
  • 1974 — Будинок побуту на вулиці Галицькій (у співавторстві)
  • 1975 — Готель «Надія» з використанням повторного проєкту
  • 1980 — Прибудова лікарні № 2 на вулиці Івана Франка
  • 1980 — Комплекс житлових будинків з магазином на вулицях Євгена Коновальця — Степана Бандери (у співавторстві)
  • 1986 — Комплекс обласної дитячої лікарні на вулиці Чорновола (друга премія за найкращий об’єкт, збудований 1986 року)”.

IMG-7768

Майже Висоцький. Між іншим, ви знали, що Висоцький – це єврейське прізвище, від назви населеного пункту Високий (чи Високе)? Упевнений, тут та сама історія.
IMG-7769

Ще один загиблий окупант при погонах.
IMG-7770

А ось це було несподівано.
IMG-7771

Очевидно, якісь нідерландські військовополонені опинилися під час Другої світової аж у Станіславові.
IMG-7772

Оця пара мене зацікавила. 

Він і по ПІБ, і по фото – чистий московит. Вона – єврейка, до гадалки не ходити. Аж на 13 років молодша. Як їх звела доля… Може, була із сім’ї репресованих чи около того, вискочила заміж, аби зберегти хоча б своє життя. Хтозна. І як вони жили з такими гіпотетичними вводними… Може, вона якраз і пораділа, що позбавилася нелюбимого чоловіка. Загадки, яких тепер і не розгадаєш.
IMG-7773

Партієць – і поруч священник. Багато тут такого.
IMG-7774

Це уже фото з часів радянської окупації Галичини. Але все одно красиво.
IMG-7776
IMG-7777

Багато дитячих могил. Ось така, оригінальна.
IMG-7778

Тільки у мене не в’яжуться “Кипервассер” і “Мотелевич” (від імені Мотл, я так розумію) із “Овсієм”?
IMG-7780

Малка Іцківна – і Соскіна. Було в Радянському Союзі і таке. Цікаво, чи її діти (які за галахічним правом є євреями) виїхали до Ізраїлю?
IMG-7783

Тут, звісно, і ім’я звернуло на себе увагу. Але і прізвище якесь – чи то з помилкою, чи то румунка якась.
IMG-7784

Ось вам ще понаїхавших. Ви ж не думаєте, що на Галичині до 1939 року водилися Прасковьї Мітрофановни? Та і по фото видно, що пані – нетутешня.
IMG-7785

Сім’я галицької інтелігенції. Цікаво, чи живе хтось у Франику з їхніх предків, чи зник рід безслідно…
IMG-7787

Красиві імена. Особливо жіноче.
IMG-7788

Ще один окупант. На Гагаріна схожий, правда?
IMG-7789

Оригінальний пам’ятник.
IMG-7790

19 років дівчині. Можливо, навіть менше – не перед смертю ж фотографували.
IMG-7791

Івано-Франківський Біллі Мілліган!
IMG-7792-1

Іванна і Аграфена. Так вони і жили – два різні світи у одному місті.
IMG-7793

Карпом мене, припустимо, не здивувати. А от Харлоном..
IMG-7794

“Окружний суддя”. Можливо, ще за “бабці Австрії” справа була.
IMG-7795

Моряк у Франківську?
IMG-7797

Марфа і Есфірь.
IMG-7798

Такі пам’ятники особливо цікаві. Через наявність фото – із дорадянських часів.
IMG-7799

Фото детальніше.
IMG-7804

Ще одна молода жінка часів Другої Речі Посполитої.
IMG-7805

Фото детальніше.
IMG-7806

Мовні особливості на гробницях – відразу видно, хто володарював на цих землях у той чи інший час.
IMG-7807

Ще одна гробниця.
IMG-7808

Чули про таку поетесу?
IMG-7810

Насправді вона не Стрілець, а Стрельцова. І родом із Змієвщини.

“Після закінчення середньої школи працювала літпрацівником-коректором районної газети «За комунізм»”. А далі була війна, ордени “За визволення Белграда” і т. ін. Після війни вчилася на фіілолога, викладала у Кам’янці-Подільскому та Франківську. Писала вірші.

А ось це пісня на її слова:

Цілий рід знайшов тут спочинок.

IMG-7812

Пам’ятаєте серіал “Новая жертва”, який ішов у пострадянському телевізорі на початку 2000-х? Там була одна із персонажинь така – Філумена. А ось у Станіславові колись жінка жила з таким іменем. Цікаво, як її пестливо називали – Філя?
IMG-7813

Це теж – центральна алея. Священники. І в радянські часи гробниця так і стояла – навпроти партійних чиновників та військово-НКВСних окупантів.
IMG-7815
IMG-7817
IMG-7818

А це, думаю, окупанти собі закосили під місцеві традиції. Або взагалі віджали чужий склеп і своїх батьків-дідів перепоховали туди.
IMG-7819

Ще одна мовна особливість.
IMG-7821

А ось дивіться. Великий склеп.

IMG-7825

Ліворуч табличка заповнена більш ніж наполовину.
IMG-7822

Посередині – на третину.
IMG-7823

А справа – чиста. Уже не було кого ховати – після тих страшних 40 років, які кардинально змінили практично усе на галицькій землі.
IMG-7824
Генерал-майор танкових військ Іван Троїцький. Воював на Далекому Сході, потім якимось чином опинився на Західній Україні, а помер, пишуть в інтернетах, у Кишиневі. Похований чомусь у Франківську.
IMG-7827

Чи то розбився у “Волзі”, чи то так любив машину, чи то працював водієм… Прізвище теж не дуже галицьке. Але оті детальки внизу натякають, що родичі досі тут живуть.
IMG-7829
IMG-7831

Певно, ще один ліквідованих упівцями окупант.
IMG-7832

А це – будівельник.
IMG-7833

Оригінальна деталь на пам’ятнику.

І прізвище оригінально закреслене. Цікаво, кому і навіщо спало на думку воювати із небіжчицею…
IMG-7835

Ще одна померла дитина.
IMG-7838

Анна Чижикова і Марія Пьо(н)тровська. Люди із різних світів, які жили і померли в один час в одному місті.
IMG-7840

А тут прямо “дружба народів”.
IMG-7841
IMG-7843

Політико померло ще 60 років тому.
IMG-7844

Цікаво, чи не були батьки цього Бідасюка фанатами НСДАП? 1931-й рік же, за рік до того Гітлер зі своєю партією зайняв друге місце на виборах до Рейхстагу. І на сході Німеччини (а це зовсім поруч із Польщею) він був досить популярний.

Цікаво, як цьому Адольфу жилося після 22.06.1941.
IMG-7845

Ще одна молода жінка – але це уже радянські часи.
IMG-7846
IMG-7847

А це – пам’ять про далекі-далекі часи Австро-Угорщини. І чудернацьке, як на наш нинішній смак, ім’я.
IMG-7848
IMG-7849

І ще одна польська табличка часів Другої світової. Звісно, в ті буремні часи було не до красивих пам’ятників.
IMG-7850

Ось такий старий цвинтар на вулиці Київській у Франківську. Цвинтар, куди ще інколи приходять нащадки тут похованих. Думаю, і окупантів теж, аякже. Вони ж не могли усі кудись дітися.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s