Цей поєдинок в Польщі я чекав останні місяці. І нарешті можу розповісти, чому.

Як вже хтось із вас знає, в Польщі я симпатизую «Віслі». Так склалося історично, що один із моїх кумів родом із цього міста, він колись привіз мені звідти шалик «Бялей Ґвязди», словом, так часто буває, що на симпатії та уподобання впливають начебто нелогічні речі. От так і сталося у мене, що я симпатизую «Віслі».

Як ви могли побачити, у тій же Вікіпедії, «Вісла» ще з 2022 року перебуває у 1 лізі, і це ще за щастя, що не взагалі на дні польської лігової системи. Усі ці чотири сезони я слідкував за спробами «Вісли» повернутися в еліту, радів перемозі «Білої Зірки» у Кубку Польщі 2024-го. І цього сезону нарешті – дочекався. «Вісла» не просто повернулася, а вийшла з першого місця, достроково.

Та на цьому історія, яку я хотів розповісти, не завершується, а тільки починається. Бо в цьогорічній (цьогосезонній, якщо бути точним) таблиці 1 ліги я помітив ще одну команду з міста Краків. Це взагалі не дуже поширене явище, щоб ви розуміли. Так, є «Вісла» і її вічний опонент «Краковія». Був трохи у еліті – і навіть один раз у єврокубках – ще такий собі «Гутнік» із Нової Гути, міста металургів, яке приєднали до Кракова у 50-х роках. (Гута – це металургійний завод, гутнік – металург.) Зараз він у другій лізі.

А тут на тобі – якась «Вєчиста». Wieczysta. Хто такі, звідки раптом взялися на другому щаблі лігової системи Польщі? І от що я з’ясував.

Вєчиста – це такий район на околиці Кракова. Названий він на честь вулиці, а вулицю, за легендою, назвали на честь великої кількості аварій, які відбувалися на тамтешніх залізничних переїздах. Через такі драматичні особливості з’явилася фраза «idziesz na wieczyste», мовляв, ідеш (їдеш) у вічність – звідси взялася і назва вулиці, району, а потім і клубу, Wieczysta.

Клуб цей з’явився на світ у непростий, м’яко кажучи, 1942 рік. До речі, спеціально для хитросраких українських футбольних шарлатанів. Перший клуб на Вєчистій, причому із «тематичною» назвою «Вєчищанка», з’явився ще 1936-го, потім був клуб «Остоє». Але ніхто в «Вєчистій» собі чужу історію не приписує! Як бачите, і на емблемі вказаний – 1942 рік.

Коли мешканці тоді ще села-передміста Кракова Раковіце таємно збиралися і грали в пілку ножну. Бо в Генерал-губернаторстві, на відміну від Райху, наці забороняли забавки з м’ячем. Так, з ризиком для життя, і виник футбольний клуб «Вєчиста», який згодом став краківським.

Виник – довгі-предовгі роки, вважайте, що усе своє життя, виступав у нижчих лігах, тобто уже не на загальнопольському рівні, а на малопольському (Малопольське воєводство – це якраз той регіон, де розташований Краків), чи взагалі на краківському. Тобто, щоб простіше, на обласному чи взагалі районному рівнях.

Такий собі маленький клуб, якщо хочте, клуб за інтересами. Але – клуб, у якого був навіть свій гімн! Його написав такий собі Януш Маліцкі, який в 70-х переїхав до Кракова на роботу, отримав квартиру біля стадіончика, де грала «Вєчиста», випадково познайомився з тодішнім очільником клубу і зіграв пару матчів, а потім влився в колектив у інших ролях. Наприклад, диктором під час матчів. А одного разу взяв і написав гімн. І навіть сам його виконував!

На жаль, історія ця завершилася не дуже красиво, бо нове керівництво клубу кілька років тому відмовилося від послуг пана Маліцкого. Але такий от факт наявності відданого прихильника, який навіть написав і виконував клубний гімн, мене вразив.

А тепер – про нинішній етап в історії клубу, який став неймовірним стрибком із нізвідки на вершину. 10 років тому, на старті сезону-2016/17 «Вєчиста» грала у Клясі А, на сьомому рівні лігової системи Польщі. Саме звідти і почався підйом жовто-чорної краківської команди.

2017 – 1 місце у другій краківській групі, підйом на 6 щабель.

Там «Вєчиста» затрималася на чотири сезони, причому після 11-го місця в першому туди два 2-гі у групі Краків ІІ. А

2021 – 1 місце у другій краківській групі окружної ліги, підйом на 5 щабель.

Наступного сезону «Вєчисту» очолював не аби хто, а Франчішек Смуда. Це той самий Смуда, який тренував збірну Польщі на домашньому разом із нами чемпіонаті Європи.

2022 – 1 місце у західній малопольській групі 4 ліги

Так «Вєчиста» потрапила у 3-тю лігу, де стала третьою у своїй групі. Це був останній сезон, коли жовто-чорні не здобували promotion. Слідкуйте за цим злетом!

2024 – 1 місце у 4 групі 3 ліги

2025 – 3 місце у 2 лізі

Третє – це перше у квартеті стикових матчів. «Вєчиста» у півфіналі обіграла KKS 1925 із Каліша (3:1), а потім, у фіналі, розібралася (2:0) із «Хойнічанкою» з Хойніце.

І от 2026. «Вєчиста» почала так активно, що після 12-ти (із 34-х) турів ішла на другому місці, відразу за «Віслою»! потім, звісно, дворазовий чемпіон Польщі «Шльонск» із Вроцлава, своє взяв і у підсумку з п’ятиочковою перевагою фінішував другим, повернувшись з першої спроби у Екстраклясу. А «Вєчиста» знову стала третьою, тобто першою в стиках.

2026 – 3 місце у 1 лізі

В останньому турі чемпіонату «Вєчиста» зіграла 1:1 із клубом «Хробри» (Глогув). Це фактично був матч за третю позицію – бо краківський клуб мав перевагу у 2 очки. Її він і зберіг. Отримавши у суперники шосту команду ліги, «Полонію» (Варшава).

«Вєчиста», як найвища в таблиці, грала матчі вдома. Тобто на стадіоні імені Генрика Реймана (там, де проводив домашні матчі у Лізі конференцій «Шахтар»), на стадіоні «Вісли». Перший тайм господарі у столичних гостей виграли, але залишилися у меншості. Та другий гол в матчі австрійця Штефана Фаєртага (його ви навряд чи знаєте, а от про його двоюрідного брата, можливо, і чули – це гравець «РБ Ляйпціг» та збірної Австрії Крістоф Баумгартнер) приніс жовто-чорним перемогу 3:2.

І от фінал. І знову – матч із «Хробри». На 14-й хвилині гості вийшли уперед – між іншим, зусиллями українця, Мирослава Мазура, вихованця «Динамо», на секундочку, який, правда, ні за рідний клуб, ні за «Ворсклу» в УПЛ так і не зіграв (з полтавцями хоч у Кубку України дебютувати встиг).

Та все ті ж кабовердієць португальського розливу Лісандро Семедо (він забивав і «Полонії») та Штефан Фаєртаг на 30-й і 56-й хвилинах відповідно зламали гру на користь своєї команди. «Вєчиста» перемогла – і уперше в історії потрапила до Екстракляси. При цьому ще 10 років тому грала у сьомому дивізіоні польського футболу!

Так до Кракова повернулося дербі на найвищому рівні, причому пройде їх не 2, а відразу 4. До речі, цього сезону обидва матчі «Вісла»-«Вєчиста» закінчилися 1:1. Господарі у обох матчах вели у рахунку, і «Вісла», яка фактично грала виїзний поєдинок на своєму полі (там «Вєчиста» зараз виступає), відігралася аж на 90+7-й хвилині, на секундочку. Хоч і мала тотальну перевагу.

А у топ-дивізіоні чемпіонату Польщі три команди із Кракова гратимуть уперше з 1953 року!