Пєсєннік-хуєсєннік, або Боже, як було прекрасно!
Історія про історію, або про людей, які не лікуються.
Історія про історію, або про людей, які не лікуються.
В Кремлі, схоже, увімкнули найсправжнісіньку машину часу.
А хочете я розкажу вам про головний підсумок сьогоднішньої історії із С14 та “Беркутом” (як би він зараз не називався)?
Ходив сьогодні на закупи, і біля одного супермаркету бачив таку цікаву секунднку картину, яку ніхто, крім мене, і не помітив.
Є така спільнота – “Батьки SOS”. Досить відома спільнота, яка займається різними проблемами у школах і дитсадках. Ось такий пост я там побачив сьогодні.
Ось яку цікаву дискусію прочитав у Фейсбуці.
Як відомо, в Україні знаходиться 96% світового запасу Зради. Тож не дивно, що і такий довгоочікуваний прихід до Києва та Львова головного лоукостера Європи, Ryanair, викликав в тому числі й негативну реакцію. Але один коментар я виділю окремо.
Останні кілька місяців моє життя складалося оригінальним чином. Глибоко вночі, закінчуючи роботу, я вимикав комп’ютер, вмикав смартфон – і читав книжку. Книжку, від якої, якщо розібратися, ішов мороз поза шкірою.
От для чого було все те, що було на Майдані 2013-2014-го.
Так ким є для русского міра – і для України – Володимир Висоцький, Віктор Цой, Міхаїл Булгаков та інші?