Зубожіння не в гаманцях, а в головах

Є така спільнота – “Батьки SOS”. Досить відома спільнота, яка займається різними проблемами у школах і дитсадках. Ось такий пост я там побачив сьогодні.

“Офигел. Якась Людмила Янушевич из секты имени Йули поздравляет моего ребёнка в детском саду #45 города Житомира с Рождеством в день святого Николая от имени партии «Родина». Кулек конфет с надписью «Батьківщина».
Завтра я выясню, откуда это упало, конечно. Но есть вопрос: законна ли в принципе подобного рода агитация в детских дошкольных учреждениях?”

Ось картинки до посту:

49151499_2103344409730208_4861504543545884672_o48427384_2103344403063542_8350537555917144064_o

Якщо ви думаєте, що я буду зараз говорити про Тимошенко, про заборону агітації в навчальних закладах і т. ін. – ви глибоко помиляєтеся. По-перше, це очевидно і тому нецікаво, по-друге (і найголовніше!), усе те, що роблять політики в нашій країні – це лише реакція на суспільство.

І от тепер ми почитаємо, що пише це саме суспільство в коментарях до цього посту. Правильні, засуджуючі коментарі я не цитуватиму (вони є, і не тільки мої), відвертих тимошенківських ботів – теж.

Ось дивіться, що пишуть про це ганебне явище люди:

“Дети в школах были рады…им без разницы, что за тетка на картинке”

“Краматорск. Детей подарками каждый год поздравляет Колесников-криков “гоньба” не слышно) п.с. конфеты вполне норм)”

“Мене трішки шокує таке ставлення. Бо ніякої агітації дітям не проводили. Але цікаво от що, коли Юлька декілька років назад відстояла проект, щоб діти молодших класів харчувалися безкоштовно, то жоден не заборонив дитині їсти в школі. Я не голосую за неї, за вила або інші партії. Гречку, олій, цукор люди беруть у партій. То чому дитині не прийняти цей подарунок. В листівці жодноі агітаціі.”

“А чому ви не рахуєте, що це цукеркі за наші гроші? З кого вони їх накрали?”

“в нас майже все незаконне.”

І таке інше.

Ви розумієте, в чому справа. Люди не бачать нічого страшного в тому, щоб щось взяти нахаляву. Навіть пакетик дешевеньких цукерок.

І це не оте от пресловуте “зубажіння”, про яке талдичила (може, і зараз продовжує) істота зі світлини. Це такий спосіб життя. Філософія, якщо хочте. Вихована тим самим совком, який ми досі не викашляємо.

Здавалося б, усе просто. Хочеш дитині солодощів – піди купи. Не маєш грошей – зароби. Елементарно зароби – на “Новій Пошті” постійно потрібні працівники, без досвіду роботи, зарплата уже майже 10 тисяч зі старту. Більше 5 тисяч – це точно. (Це не реклама, просто я там час від часу буваю і читаю оголошення. Упевнений, що робочі місця є не тільки на “Новій пошті”.)

Але ні. Люди, вигодовані совком – вони не шукають таких простих шляхів. Їм потрібна ХАЛЯВА. Хоч якась. Хоч у чомусь. Хоча б пакетик дешевеньких цукерок. За це вони закриють очі на усе на світі. На порушення законодавства (а там в коментарі прийшла відома вам Татуся Бо і спокійно всю цю історію розписала, як безпосередній учасник, дитині якої також вручили подібну халяву, і що вона з нею зробила). Так-так, вони чудово розуміють, що це порушення законодавства, але “ну а шо, у нас і так його порушують, а тут же ХАЛЯВА”.

І на більші порушення очі закриють. Заради халяви. І на порушення Конституції. І на зміну державного устрою. І на, врешті-решт, окупацію. Якщо окупант їм кредит в банку… ні, не пробачить, а пообіцяє пробачити! (Потім, звісно, кине.) А якщо ще й палочку ковбаси дасть, а дітям карамельок чи чупа-чупс – ну це взагалі свято до небес.

Це не люди. Це відходи виробництва. Того самого комуністичного виробництва, яке знищувало людей, культивуючи у суспільстві тягу до халяви.

Чи мають ці відходи шанс стати людьми? Безперечно. Але для цього недостатньо, як у радянській системі (чи то армії. чи то освіти) просто сидіти і чекати, коли ти станеш людиною “по вислугє лєт”. Тут такого не буває. Якщо ти просто сидиш – ти залишаєшся відходом. Щоб стати людиною – треба зробити певні зусилля. Наприклад, відмовитися від халяви. Це перше і дуже важке завдання, на якому спалюється уже більшість із тих, хто нібито хочуть стати людьми.

От чим був страшний совок. Не безбожністю, не двоємислієм – усе це ми по суті перетравили. А от бажання халяви – це значно важче. Для когось – незбориме. А хтось просто насолоджується цим напівтваринним станом.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s