Як один постріл перетворить Україну на Москву
Ця страшна історія може, ні, навіть має і повинна потягти за собою іще страшніші – але цілком логічні і, можливо, справедливі – наслідки.
Ця страшна історія може, ні, навіть має і повинна потягти за собою іще страшніші – але цілком логічні і, можливо, справедливі – наслідки.
І не просто живе – а вшановується у День захисника України. Не вірите? Читайте.
9 жовтня. Російська Федерація. Москва. Стадіон “Лужнікі”. Головний поєдинок в історії збірної України.
А вже пора? Давно пора…
Натрапив на жорстку таку дискусію щодо того, чи мають право діяспоряни любити Україну десь там у себе на Альбертщині. І от що подумав.
Хе-хе, друззя. Хе-хе…
Не знаю, чим завершиться справа Гримчака, але один висновок, несподіваний, але такий яскравий – уже маємо.
Як-то кажуть, відчуйте різницю.
Дві цікаві історії сталися буквально в кількаденному проміжку.
А давайте подивимося, як ситуація із рідною мовою у двох сусідніх східнослов’янських країн. Нагадаю, що у однієї державна мова одна, своя власна, у іншої – дві, крім своєї, ще і мова окупанта.