А давайте подивимося, як ситуація із рідною мовою у двох сусідніх східнослов’янських країн. Нагадаю, що у однієї державна мова одна, своя власна, у іншої – дві, крім своєї, ще і мова окупанта.
Почнемо з Білорусі. Дивимося на мову клубних герба і сайту.
Прим. Зірочкою позначено версію сайту, яка вистрибує за замовчуванням.
Всього три білоруських клуби мають білоруськомовні герби. (“Дніпро” отримав таку лише 2019 року.) У “Слуцька” напис читається обома мовами, зважаючи на двомовність сайту, визначити, якою саме мовою написано на гербі, неможливо.
У мінського “Торпедо” на гербі одна буква “Т”, але на сайті у обох версіях написано латинкою Tarpeda – тобто все-таки білоруською.
З сайтами, як бачимо, ситуація схожа – московитомовні є у всіх, білоруська сторінка є далеко не у всіх, у деяких вона є більше формально, а стартовою за замовчуванням є лише у однієї “Славії”.
(У “Динамо” (Берестя) крім московитської, є англійська, польська, арабська і китайська версії. Білоруської немає.)
Тепер Україна.
Лише один герб московитомовний. У двох – “Ворскла” і “Десна” – читається обома мовами, але цілком очевидно, що це написано українською (див. існуючі версії сайтів).
Україномовних сторінок немає лише у трьох клубів з Донецької та Луганської областей. У всіх інших – є. Причому у семи із дев’яти є україномовна, а московитомовної немає. Дві версії є у топ-клубів, які постійно грають у єврокубках. У обох за замовчуванням стартовою стоїть українська.
Нагадаю, що у одній із цих країн державна мова одна – своя. У іншої – дві державні мови, своя і окупантська (московитська). Правда ж, очевидно, у кого яка ситуація?
Вы очень любите усложнять. Просто в Белоруссии по-белорусски не разговаривает тупо никто. Белорусский язык мёртв, он существует лишь в сельской глухомани в виде суржика. Клубы просто существуют в той реальности, которая сложилась в стране. И если что и нужно менять, то не футбольным же клубам быть в авангарде этих перемен (для которых по факту вообще нет оснований).
ПодобаєтьсяПодобається
А нє разгаварівают чому? Може якраз тому, що Лукашенко знищив паростки білорусизації державним статусом московитської мови?
ПодобаєтьсяПодобається
Я не фанат Лукашенко, но тут не соглашусь. Там уже нечего было уничтожать, все было “украдено до нас”. Здесь нельзя сравнивать с Украиной, в ней изначально был довольно высокий запрос на национальную идентичность, который практически абсолютно отсутствует у белорусов. И украинский язык даже в советское время был абсолютно “живым”, на нем и тогда говорили миллионы людей, хотя и не сравнить конечно с тем, что сейчас. Почему у в Белоруссии было иначе – не могу судить. Плюс у белорусов изначально меньше исторических терок с русскими, что снижает градус интереса к национальному языку среди населения.
ПодобаєтьсяПодобається
Ми на морі якось розговорилися із сім’єю білорусів, наших приблизно років. І от жінка нам розповіла, що на початку 90-х була білорусізація, якій Україна тоді могла тільки позаздрити. Навіть, можливо, аж занадто потужною була. А потім прийшов Лукашенко і все звернув.
ПодобаєтьсяПодобається