З одного боку, цей текст – рефлексія на пост у ФБ-френстрічці, де йшлося про страшилки про Україну для московитських обивателів. З іншого – продовження теми маніпуляцій.

За два з половиною роки нової України ми уповні зіткнулися із таким явищем, як маніпуляції в інформаційному просторі. Воно настільки розрослося, що багато хто вже не розуміє, де і хто говорить правду, а де просто маніпулюють людською свідомістю. Що робити в таких ситуаціях?

От все-таки українська журналістика – гівно. І не розказуйте мені про героїчних настівстанко, які десь там в Лугандонію їздили (незрозуміло, нащо). Ось вам просто еталонний приклад.

Ви знаєте, а я хотів би заступится за суддю Чауса та його банку.

Трохи про вітчизняні курорти і наш на них досвід.

А що було б, якби наших президентів вибирали за американським принципом? Я взяв і порахував. І знайшов цікаві моменти.

Донецький “Олімпік”, який досі жодного матчу УПЛ не зіграв у рідному місті, поїхав далі Україною.

Оце так несподіванка.

Саме так сказав міністр спорту України Ігор Жданов після скандалу із коментарями вітчизняних олімпійців московитському ТБ.

Неділя. Саме час поговорити про прекрасне. Про мистецтво, його суспільну, науково-історичну та художню цінність. У свій час мені в руки потрапив цікавий документ – паспорт пам’ятника Леніну. Ось він.