Відпочинок по-українськи

Трохи про вітчизняні курорти і наш на них досвід.

Почнемо з прекрасного.

1pgV.jpg
1pgp.jpg
1pg0.jpg

А тепер про власний досвід.

Ми з 2011-го року відпочиваємо майже на одному й тому самому місці – Арабатській стрілці. (Крім 2014-го, коли поїхали в інший кінець країни, на озеро Світязь.) Це досить скромний відпочинок – бо для мене особисто головне це море, а не шикарні номери, – але і серед цього сегменту є відмінності.

Перший раз, знайшовши на сайті житло, ми були майже в захваті. Тому наступного разу їхали туди ж. Але ситуація круто змінилася прямо під час дороги від вокзалу до місця проживання. Нас привезли не туди, де ми були і збиралися бути знову – а в якийсь, вибачте на слові, сарай. Звідки ми втекли через годину і пішли шукати місце прямо на ходу. (Знайшли, але мова не про те.) Наскільки я зрозумів, власники чи то забули про нашу бронь чи забили на неї. Нормальна ситуація, скажете ви? Ну, кому як. Більше в те житло ми не потикалися.

І взагалі вибралися із самого міста Генічеськ на півострів Крим (Арабатська стрілка – це частина Криму, яка адміністративно входить до складу Херсонської області). І от там у нас з’явився цікавий вибір – між слов’янами і киримли. Я пишу “слов’янами”, бо ідентифікувати як українців чи русскіх я не зможу – мовний фактор не працює, а в тих краях дійсно багато московитів, які понаїхали туди після розправи із татарами.

Так от, за три роки перебування на стрілці на власному досвіді можу сказати дві речі. По-перше, отакого от, як на фотографіях, я не зустрічав ніде. Там, де я жив. А жив я – це по-друге – в основному у татар. А жив тому, що у них в середньому умови кращі. Не скажу, що набагато – але кращі. І якось вони більш… людяно, чи що, ставляться до курортників. Цього року, наприклад, ми заїхали і жили три чи чотири дні безкоштовно. Ну, не безкоштовно – а без оплати. Господарки не було, а її дочка, яка хазяйнувала на обійсті, сказала: “Та потом заплатите, когда мама приедет”. Тобто теоретично ми могли там ті три дні пожити, потім вночі зібрати манатки і чкурнути в інше місце – кинувши їх на гроші. Очевидно, їм на думку таке не спадало.

Звісно, що ніяких там помивок і готовок за розкладом і не більше енної кількості за день – я не бачив. Мангал – безкоштовний. Більярд – безкоштовний. Ну, тобто оці от фотографії мене майже шокували. “Майже” тому, що я все-таки не з США приїхав – і знаю, якими бувають співвітчизники. І земляки.

Про земляків я згадав тому, що ці от фотки, які ви побачили на початку статті – з прекрасного міста Бердянська. Тому-то я ніколи не їжджу відпочивати на запорізьке узбережжя Азовського моря. А якщо згадати цьогорічну історію з Кирилівкою, про яку вже зовсім дикі чутки ходять (карантин, бо повна жопа; в тому числі й через прекрасну ідею зливати гівно в лиман, щоб не витрачатися на послуги асенізаторів)…

А цього року дружина уперше сказала – “Я хочу повернутися сюди на наступний рік. Причому можна навіть на місяць з Богданом заїхати”. Знаючи її, це – дуже великий показник. І, до речі, ніхто передплату на картку з нас не вимагав. А в іншому варіанті, з очевидно слов’янськими власниками – це було обов’язково. В принципі, я не скажу, що це щось таке страшне, але теж невеличкий показник довіри до клієнта.

P.S. Зараз спитав у коханої про Шацькі озера (я деталі не запам’ятовую). Дрібні технічні зауваження – розміри холодильників, таке. Та й взагалі на Західній – чи на відпочинку, чи в дорозі у кафешках – зауважень якось менше, ніж на цьому боці Дніпра. Збіг чи ні, не знаю. Говорю лише за власний досвід.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s