На прощання з літом розкажу одну невеличку історію.

Цікаві дані з позавчорашнього поєдинку ФКМЗ із лідером чемпіонату.

Є три клуби в світі, про які я можу сказати фразу, винесену в заголовок, не просто як уболівальник, а як повноправний член проекту.

Трохи про вітчизняні курорти і наш на них досвід.

Знайшов в архіві листки з отаким от текстом. Не пам’ятаю вже, чого я раптом вирішив таке написати – та точно пригадую, що в “Футбол” відправляв. Звісно, не надрукували – бо хто я був такий. (Зараз також не надрукували – бо знають, хто я такий гггг.) Отже, повертаємось на 15 років назад.

Отже, я – безробітний. А це означає, що я маю право на отримування допомоги від держави. От за цією допомогою я і звернувся.

Цей, символічний для мене день несподівано завершився цікавими словами на мою адресу. Причому від тих людей… як вам сказати. Ви поки прочитайте і послухайте, а я сформулюю.

Сьогодні у Богдана розпочалися тренування, а у мене закінчилася робота. Оскільки я в число антикорупціонерів та журналістів-за-стандартами-бібісі не входжу – то доводиться починати економити. Отже, на перше тренування нового сезону їдемо на  тролейбусі.

Маленька… навіть не історія, а просто замальовка із життя. Без сюжету і моралі. Хоча…

Сьогодні неділя, а про що зазвичай говорять у нашому селі в неділю? Правильно, про випивку.