…і в чому саме тут проблема. Днями “слуги народу” вчергове порадували українське суспільство своєю безглуздістю і безграмотністю (але чи таки безграмотністю?). Голова фракції “СН” (голова монокоаліції) Давид Арахамія заявив, що фраза “світ ловив мене, та не спіймав” це, імовірно, із Леонардо ді Капріо у фільмі Catch Me if You Can. Народ відразу ж почав дорікати… Read More Як світ (не) ловив Арахамію…

В ці дні багато говорять про історію у Полтаві, де 19-річна студентка прийшла у одну із шкіл, де вона навчалася, і арбалетом підстрелила спочатку одну вчительку, а потім іншу, яка намагалася їй завадити. Говорять багато, різне – і що її треба якнайсуворіше покарати (що, в принципі, є найреалістичнішим варіянтом), і що вона жертва, і що…… Read More Чому Полтаві дуже пощастило із “арбалетним стрілком”

Тема карантинного Великодня – хороший привід ще раз наголосити на тому, чим насправді є УПЦ (МП).

Отже, пандемія котиться світом, десь ще доходить до піку, десь уже почала затухати, десь (якщо вірити ЦК КПК) уже навіть карантин знімають і люди не помирають. Саме час підбивати підсумки. Залишимо медичну складову медикам і поговоримо про соціальні підсумки. Власне, один важливий підсумок.

Натрапив на жорстку таку дискусію щодо того, чи мають право діяспоряни любити Україну десь там у себе на Альбертщині. І от що подумав.

В чому ж причина? Хто винен? Кому ЗМІ мають дорікнути у першу чергу?

Ні, це не монобільшість “Слуги народу”. Що монобільшість, що більшість із “Голосом” – різниця була б мінімальна. Мова про інше.

Історія голосувань українців на виборах – це чудова, практично еталонна історія. Історія для відповідних спеціалістів, у тому числі й, можливо, медичного профілю. Давайте ж пройдемося по усіх українських голосуваннях і подивимося, що і як це було.

Ходив сьогодні на закупи, і біля одного супермаркету бачив таку цікаву секунднку картину, яку ніхто, крім мене, і не помітив.