Про два майже ідентичних продукти, один з яких – вітчизняного виробництва, а інший – імпорт із Франції.

Не встигла ПЦУ отримати томос, як тут же пильне зрадофільське око помітило першу Зраду. Та ще й яку!

Рік для України починається з видатної події – отримання новоствореною Православною церквою України томосу про автокефалію. Але частина українського суспільства, як воно здавна водиться у ньому, виявляє, м’яко кажучи, неадекватні риси свого характеру у реакції на цю подію.

Московитські ліберали – теж люди. В першу чергу люди. Московити. Саме тому вони ніколи не віддадуть Крим, навіть якщо власноруч повісять Путіна на Кремлівській стіні. Історія гарантує це.

Підбивати підсумки 2018-го року я не буду, бо все в процесі – в Україні, в світі. Зараз не той момент, коли можна ставити крапку і щось аналізувати. Тому замість підсумків-2018 поговоримо про те, що на нас чекає в наступному році.

Третій і останній текст про Білорусь. Правда, не зовсім про Білорусь. Точніше, зовсім не про Білорусь. Але…

Ті, хто кажуть, що Лукашенко сам винен у тому, що Московія тепер поглинає Білорусь – навіть не уявляють, НАСКІЛЬКИ вони були праві. Бо вся ця історія – це історія жадоби влади однієї-єдиної людини.

Ну ось і все. Історія Білорусі як суб’єкта геополітичної реальності добігла кінця. І тут нас цікавить рівно дві речі.

Найпопулярніші записи на сайті за цей рік.