Не міг не використати ресурс ridni.org в політичних ігрищах.
На смерть ВК і ОК в Україні
Пробігся кабанчиком по стрічці ФБ, зібрав реакцію френдів на тему блокування ВК, Однокласників і Яндекса в Україні. Ось така ця реакція:
Савченко, Крим і ЗМІ. Це ще не коза, але уже козенятко?
Фокус-покус за участі неперевершеної Надії Савченко.
Про 84 волиняків і порожній НСК
Тиждень тому президент УПЛ Володимир Генінсон (мало не написав ПІБ свого улюбленого режисера, Баррі Левінсона; чомусь Wag the Dog згадалося в контексті нашого футболу, зокрема, Прем’єр-ліги – тут же теж частина керує цілим) пафосно вихвалявся рекордом сезону. Мовляв, аж 51 тисяча зібралася на Класичне в Києві!
Але Класичне пройшло. І… І зараз ми подивимося, чим там може похвалитися пан Генінсон за підсумками чергового туру.
Що означають кольори форми “Динамо” і “Шахтаря”
Балабольство Кварцяного і “нехлюйство” УПЛ. Як “Волинь” збирається залишитися в Прем’єр-лізі, і яка міна закладена в Регламенті
Завершується чемпіонат – і знову виникають різні цікаві моменти. Про один із них чомусь раптом вирішив заговорити один із найодіозніших персонажів українського футболу (якого частина футбольної спільноти чомусь почитає ледве не як Спасителя), Віталій Кварцяний.
Чому формат чемпіонату має повернутися до звичного, бо не в форматі справа
Останніми днями улюбленою забавкою футбольних журналістів стало обговорювати формат наступного чемпіонату. УПЛ запропонувала 5 штук, ЗМІ самі додумують ще, обґрунтовують… Забуваючи про те, що формат – не самоціль. А лише засіб. Засіб, який, на мою думку, не має ніякого сенсу в тому вигляді, про який зараз так бурхливо дискутують.
Єдине нормальне прев’ю київського Класичного
Оскільки вам традиційно впарюють нікому не потрібні роздуми на тему від журналістів або цитати “експертів” – ось вам те, що справді варте уваги.
Фронт як Січ чи Січ як Зрада?
Колись один із найбільш негативних персонажів української історії часів Других визвольних змагань сказав фразу, яку дуже люблять і до сьогодні: “Читати українську історію треба з бромом”. А я сьогодні волею випадку занурився в українську історію – і вкотре переконався, що тому персонажу треба було читати історію України з ціанідом (бажано ще до початку Других визвольних змагань), а нормальним людям треба було читати з головою на плечах.
І не ліпити кумирів з тих, з кого не треба ліпити. Наприклад, із Січі. Ні, я не кажу про те, що то був суцільний негатив – але такого там вистачало з головою, аби подумати і не поспішати із ярликами, як, як сьогодні прочитав, Галина Пагутяк – “Фронт очищує і так народжується нова Січ”.
Павелко, Насіров і Янукович. Спорт як підстилка
Прекрасні новини прийшли до нас із федерації дзюдо України.
