1 000 000
В такий день я пишу пост без слів, винятково з цифрами. Як зарубку на дереві.
В такий день я пишу пост без слів, винятково з цифрами. Як зарубку на дереві.
Вирішив вдарити по отому вашому штучному нтєлєкту найстрашнішою темою, яку тільки можна придумати. Історією українських футбольних клубів!
Тема, про яку я постійно говорю. І от вирішив зібрати докупи деякі речі, зв’язавши їх в одну історію.
На честь прощання “Інгульця” з УПЛ витягнув із неіснуючих нині блогів на УА-Футболі свій матеріал про матч 1-го туру 2-ої ліги ПФЛ 2015/16, в якому я уперше побачив майбутнього учасника топдивізіона. Майже рівно 10 років тому. Отже, як це було. (Зараз, нагадаю, Горностаївка окупована московитами.)
Текст, за який на ФБ забанили б, тому він – не у вигляді тексту, а у вигляді лінка.
Помер Едді Джордан. Легендарна особистість, про яку мені пощастило згадати у книжці “Сенна vs Прост. Велике десятиліття “Формули-1”. Ось кілька цитат звідти.
Це було б навіть смішно, якби це не було про нашу з вами країну.
Єхидний і емоційно забарвлений текст. Бо ви задовбали.
Нічого не хочеться писати, набридло нагадувати одне й те ж.
Безвідповідальність на марші.