Ну що ж, нарешті. Сталося. Останнє велике місто позбулося свого комуністичного неймінгу. “Давнє українське козацьке поселення не може носити ні імперську, ні радянську назву. Відтепер Кіровоград став Кропивницьким”. Це слова голови Верховної Ради Андрія Парубія. Тут можна дискутувати щодо імперської назви – я повторю свою гіпотезу, що, якби Кіровограду повернули ім’я Єлисаветград 1992-го, то зараз… Read More Негудбай, Кіровоград
Якщо не бачите інших варіантів українсько-польських взаємин.
Те, що нинішня столиця однієї із російсько-терористичних квазіреспублік названа нинішньою назвою на пустому місці (на відміну від іншої, до речі) – це факт. А давайте глянемо, як же і звідки дійшла нинішня назва до берегів Кальміуса.
А давайте забудемо про бурхливе сьогодення – і повернемося у минуле, років на сто назад.
Два моменти, які я хочу відзначити в контексті Дня перемоги над нацизмом.
Прислав оце мені друг книжку про радянські міфи Другої світової війни. Читаю, значить. Звісно що один із міфів – це Катинь. Ну, що там німці поляків постріляли. І раптом я подумав про…
Жили колись на запорізькій землі меноніти. А потім зникли. Виїхали, хто встиг. Хто не встиг – того перестріляли (“німці” ж, вороги). І залишилася від них ще трохи жива архітектура та новодільний пам’ятник. І ще вулиці на їх честь цього року поперейменовували (завдяки в тому числі й місцевому краєзнавцю Роману Акбашу, який не втомлюється нагадувати про… Read More Chortitz, Manitoba
Вирішив нічого не вигадувати і не повторюватись – а просто зібрати з ФБ все, що я вже писав в цей день.
Що писала про події 63-літньої давнини українська еміґрантська газета “Свобода”. Писала в режимі реального часу – тому-то ці газетні шпальти є справжнім історичним документом.
Мені інколи здається, що такий сильний спротив будь-яким змінам (а “будь-які зміни” – це перш за все звільнення від комуністичної інфекції; і я зараз не про ідеологію, тобто перейменування чи пам’ятники, а і про економіку з культурою) в нашому суспільстві – винятково через один дуже важливий момент.
