Сьогодні, рівно через рік після останнього мирного дня в Україні – я хочу нагадати, яким був той лютий. Лютий 2022 року, який досі триває.

Все, що я хотів сказати з приводу інцидентів, що сталися з українськими футболістами на турецьких зборах.

Зізнаюся, останнім часом переслуховую певну кількість так званих “хороших русскіх”. Тих, хто проти війни, за Україну і т. ін. Ні, не для того, щоб пересвідчитися, що вони хороші 🙂 А для того, щоб не на пальцАх, а предметно пояснити, ЧОМУ навіть дійсно хороших росіян нам, українцям, немає сенсу слухати. Бо люди досі не доганяють –… Read More Остаточно про “хороших русскіх”

Думаю, ви не будете сперечатися з тим, що фольклор, народна творчість – це не тільки засіб розважити дітей у садочку чи вкласти спати дитину. А й великий пласт культури, міфології того чи іншого народу, який пояснює, зокрема, і глибинну сутність цього народу, його паттерни тощо.

Читав сьогодні новину із тимчасово окупованої московитами Білгородщини (якщо хто не знає, то частина цього регіону – це була етнічна українська територія, і велика кількість населення там, якщо зішкребти імперську агітацію, є етнічними українцями) і веселився. Зараз і вам розкажу, чому.

Люди продовжують ламати списи навколо “музею Булгакова”, намагаючись вирішити – бути йому в Києві чи не бути. І не розуміють простої речі. Як би не склалася ситуація зараз, у будь-якому випадку в майбутньому цього музею, як і інших таких, їх в Україні просто не буде. А знаєте, чому? А тому, любі мої, що ми маємо… Read More Варіянт №3, або Чому булгаковим в Україні місця уже немає

І взагалі – великих, реально великих за територією держав має лишитися мінімум. І тільки у першому світі. Ось чому.

Днями натрапив на традиційний крикливо-безголовий фейсбучний срач.