Тема, про яку давно хотілося поговорити.

Не можу не поділитися радістю.

Це було давно. Році десь в 2002-му. Чи 2003-му…

Шабадабада, шабадабада… Мужчина і жінка… І двоє їхніх дітей… Рівно два роки тому ми завершили запорізький період нашого життя, віддали ключі, склали в багажник сумки, сіли в авто – і зникли. Це було таке цікаве відчуття, коли ти – ніде. В одному місці тебе уже немає, а в другому – іще немає. І я от… Read More Схід і Захід. Два роки по тому

Рився днями у старих закинутих e-mail`ах. Знаєте, як ото лежить десь на антресолях коробках із старими документами, фотографіями, артефактами якимись. От так і тут. Рився – і знайшов текст, який колись давно, 10 років тому, відправляв Вахтангу Кіпіані на “Історичну правду”. Там він не пройшов, а у пошті у мене зберігся. От я, відкопавши, і… Read More Зелене. Моя історія України

Днями наш молодший син – у якого сьогодні саме день народження, перша важлива віха у житті (3 роки!) – пішов у дитсадок. Оскільки уже пізня осінь, одягати його довелося тепло. І тут дружині під руку попався незамінний листопадовий предмет – шалик. Гарний такий шалик, м’якенький і теплий. Ось він, на фото. І Назар пішов у… Read More Історія про шалик та історію

Вчора відчув себе одним із героїв однієї улюбленої книжки дитинства. Стоїмо ми, значить, з Ксю біля ратуші, чекаємо на екскурсію. Точніше, Ксю стоїть, а я усівся на парапет. Ось він, на цій споруді, з протилежного від фотографа боку. Тільки води там немає зараз. Принаймні, учора увечері не було. Підходять дві пані – старша і молода.… Read More Про українське майбуття та головного експерта Прикарпаття із скульптурного дестрою

Ничто не предвещало беды. Была пятница, 13-ое… Нет, конечно, был вторник, к тому же целое 23-е, но беды все равно ничто не предвещало. Дело в том, что Мыленко (он же Владимир) и Пояснюк (он же Вольдемар) пошли в медпункт. К добрейшей души человеку Ирине Анатольевне (она же, как ни странно, Посудевская), дабы получить у нее… Read More Операция «П» и другие приключения Вовиков

Ще один шматок з майбутньої книжки “Як я забивав на “Камп Ноу”. ******************************************************************** Розділ 0 читайте тут. 1. Мій перший у житті спогад ніяк не пов’язаний з футболом. Хоча… От давайте пропустимо його крізь призму футбольних реалій. З пологового будинку привозять мого молодшого брата. Мені тоді майже 4 роки, і я король усього свого світу… Read More Як я забивав на “Камп Ноу”. Розділ 1