Україна – не Франція. Але за Винника респект
Про два майже ідентичних продукти, один з яких – вітчизняного виробництва, а інший – імпорт із Франції.
Про два майже ідентичних продукти, один з яких – вітчизняного виробництва, а інший – імпорт із Франції.
Коротко про похід у кіно на черговий фільм від одесько-татарсько-шосьтам квартета “И”.
Це не реклама. Це принципова позиція.
Що ж, я на “Кіборгів” не пішов, мою думку можете ігнорувати. А ось враження людини, яка їх подивилася.
Питання, відповідь на яке не дуже й очевидна.
Сьогодні, тобто уже вчора, 3 вересня, коли півстрічки у Фейсбуці переживало щорічне божевілля від пісні Міхаїла Шуфутінского, я зробив собі невеличкий кіномарафон – подивився підряд 3-D версію “Термінатора-2” і “Дзідзьо контрабас”. Про це й розкажу.
Ще один український фільм виринув із небуття.
А ми ще незадоволені “Червоним”…
Про сам фільм, його – на мою думку – недоліки, я сказав ось тут. Тепер про те, що я хочу бачити в наступних українських фільмах.
Що ж я побачив такого в “Червоному”, чого не повинно було б – на мою дилетантську думку – там бути.