О чом і нафіга досі говорят мущіни, або Як Слава і Льоша стали Женями Лукашиними

Коротко про похід у кіно на черговий фільм від одесько-татарсько-шосьтам квартета “И”.

Як казав єфрейтор Галагура – “так, чтоб ви шарілі”. Я не дивлюся московитське кіно. Не тому, що загарбники, агресори, русскємір і таке інше. Ні, просто тому, що воно хрінове і тупе. І це почалося безвідносно і до Революції Гідності та війни. Після оних подій бачив, здається, “Левіафан” – хтось умовив подивитися – обплювався і зарікся остаточно. Цілий світ американського і європейського кіна – а я буду витрачати час на фігню.

Але. як завжди буває, є один виняток. Це фільми квартету “И”. Можливо, це стара пам’ять з першого “Дня виборів” і “Дня радіо”, але їх моя психіка сприймала більш-менш нормально. Навіть другу частину ОЧГМ. Навіть “День виборів-2”. І от вийшла третя частина ОЧГМ. Я, звісно ж, пішов. І що я там побачив?

А не побачив я там нічого. Тобто взагалі нічого. Сидять ті самі чотири чуваки, тільки уже на 8 років старші – і балаболять про те саме, що і 8 років тому. Тільки вони уже на 8 років старші. Тобто пройшло 8 років – а по суті в героях нічого не помінялося. Ті ж проблеми, ті ж невирішеності. Складається таке враження, що у них взагалі не відбувається ніякої еволюції. І що вони взагалі ні на що не здатні. Як отой поганий кумир совків Женя Лукашин, який за весь фільм зробив тільки один вчинок – нажрався. Так і то напоїли. А і дорога в Ленінград, і зустріч із Надею у фіналі фільму – це взагалі не його дії. Він лише об’єкт. Статист, якщо хочете.

Так і ці персонажі – на відміну від першої і навіть другої частини – взагалі нічого не роблять. Єдиний вчинок за увесь фільм – це Льошина гонитва за “викрадачем” його наплічника. Все. Так і то, навіть цей хід – вони відстають в результаті від свого “інтерсіті” – нічого не розкручує далі. Чуваки сіли в поїзд – чуваки вийшли з поїзда – чуваки постояли на станції – чуваки сіли в поїзд – чуваки вийшли з поїзда в Пітері. І побухали. Все.

І безкінечний триндьож на одні й ті самі теми. У Каміля і Льоши проблеми з жонами і коханками, у Слави – з молодими дєвушками. І у всіх – страданія з того приводу, що “вот мнє уже … лєт, а я до сіх пор …”. Ну блять візьми і зроби щось! Не просто втечи від коханки, а реально щось зроби.

Але ні, герої нічого не роблять. Вони тільки триндять і триндять. При цьому з кожним фільмом все нудніше і нудніше.

В результаті фільм вийшов просто нудним. Так, є пару смішних жартів. Є пару типу смішних банальних сцен. Є епізодик із Мессі і Роналду (спакойна, їх там лише згадують).

А в цілому, таке враження – це просто жувачка, яку зробили заради продакт-плейсмента горілки “Пять чогось там”, зайвого піара мільярдера Прохорова і якоїсь там Боні, ну і реклами Санкт-Петербургу (плани міста і поїзда, який їде зі столиці союзу/федерації в столицю імперії, довгі і красиві).

Чесно – навіть ніяка фраза не зачепилася. Хіба що, повторюся, про Мессі і Роналду – може, через мої футбольні пристрасті.

Одним словом, фільм, на мою думку, зовсім нікудишній. Це навіть не розчарування. Це повна зрада.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s