Так-так-так, ану пригадаємо, що ж я писав про Героїню України.

Не все вийшло “в точку”, у дечому я помилився. (Наприклад, у тому, що цей проект швидко здується. Його перезавантаження я не врахував.) Але багато чого вийшло прямо пророцтвом. Читайте.

25 травня 2016 – Савченко. Спроба заглянути у завтрашній день

Для мене більш-менш очевидно одне. Ореол героїні з Савченко дуже швидко злетить. По-перше, тому, що так у нас буває з усіма героями – крім давно померлих і канонізованих. Наприклад, таких, як Богдан Хмельницький. (А ви тільки уявіть, якби він був нашим сучасником. Ви Порошенка за зраду проклинаєте, за вигадану “здачу” Маріуполя. То що б ви сказали за “здачу” Львова і Галичини полякам? Страшно навіть уявити.) По-друге, тому, що сама Савченко давала для цього привід.

Звісно, найгірший варіянт – це якщо виясниться, що всі ті нібито її заяви про поганого Порошенка і хорошого Медведчука (ми ж їх із першоджерела не чули) це дійсно її заяви. Отоді чекайте таких істерик, що Данія здригнеться. І закликів повернути її до Московії, ага. Як Тимошенко до Качанівки.

1 липня 2016 – Savchenko Deep

Свою користь Надія принесе і заодно швиденько згорить у політичній атмосфері, опустившись на самісіньке дно. В безодню свого імені. І через деякий час ми хіба і згадуватимемо про це явище – Savchenko Deep, як показник того, КУДИ можна впасти навіть із ТАКИХ вершин.

22 липня 2016 – Савченко. Крапка

Особисто для мене єдиним питанням було – вона сама цього хоче (амбіції прокинулись, наприклад), чи нею маніпулюють. Співставивши тональність трьох масивів – виступи в полоні, книжку і виступи на свободі, я прийшов до висновку, що це три різні людини. Тобто – Савченко просто маріонетка, яку відповідні сили використовують на свою користь, закладаючи в неї ті чи інші тексти. Зважаючи на моментальну зміну тональності московитських ЗМІ у певні моменти (вчора ще убивця журналістів, а сьогодні РАПТОМ борець за мир), використання це, скоріш за все, сплановане не в Україні і почалося задовго до звільнення. Можливо, після першого, справжнього голодування.

19 вересня 2016 – Проект “Савченко” забрехався і зійшов на пси

Учасники проекту “Савченко” тупо брешуть, навіть не узгоджуючи свою брехню. Це явний знак того, що ті, хто запустив цей проект, втратили до нього цікавість. Тому далі – якщо це “далі” матиме місце – будемо бачити ще й не такі дикі речі. Коли маріонетки залишаються сам на сам, без підтримки господаря – можливі будь-які “нестиковки”.

12 грудня 2016 – Надія Савченко і чорти

Прес-секретарка увімкнула світло, глянула на Надію і злякалась: вона була жовта, як віск; її очі блищали й горіли, як свічки.

— Де ти ходиш, де ти бродиш? — почала гримати на сестру Віра: вона думала, що сестра спала до півночі на засіданні комітету.

— Еге, ходиш… Добре ходжу. Не сам ходжу, а мене водить, — промовила Надія через силу, схиливши голову на руку. — Завів мене Медведчук аж у Біловезьку пущу.