Savchenko Deep

Є в Світовому океані таке місце – Challenger Deep. Безодня Челленджера. Найглибше місце на Землі, найнижча точка, куди може опуститися людина (три людини, якщо бути точним – Джон Волш, Жак Пікар та Джеймс Кемерон). Схоже, в українських політичних реаліях можна вводити поняття “Безодні Савченко”.

Для початку – кілька вражень про гастролі Надії по Україні. Я спеціально вибрав враження тих людей, які досить поблажливо ставляться до Савченко (є і значно різкіша реакція).

Бачте, навіть тут – “мавпочка”, натяк на Шарікова. А тепер поговоримо про безодню.

Бо мова не тільки і вже не стільки про саму Савченко. А й про той багатоголовий піпл, який залюбки і цілком щиро хаває цей проект. Те ж, що “Надія Савченко” – політичний проект, це зараз не розуміють тільки, як написано в одному з текстів, “міські божевільні”. На жаль, так історично склалося, що таких “божевільних” у нас дуже багато. Значно більше за будь-які допустимі норми.

Безодня ця складається з двох частин. По-перше, людину, яка, на відміну від усієї когорти звичних нам агітаторів – скажімо, співаків, – має чи мала серйозний рівень довіри в суспільстві (звісно, винятково через обставини, та все ж), безсоромно використовують. Або вона сама добровільно дозволяє себе використовувати. В принципі, тут різниці майже ніякої – для нас з вами. Для самої Надії якась різниця безперечно є.

По-друге, люди, які ходять на цей пересувний зоопарк – прекрасно бачать, для чого те все робиться. Джипи кандидатки в кишеню не сховаєш. Але це не заважає їм – бо “сама Савченко ж приїхала”. І всім добре – піпл хаває, організатори гастролей отримали відповідну картинку. А те, що пише пані П’єцух – мовляв, ніхто не голосуватиме за цю кандидатку, – так це звичайні казки бабусі Параски у виконанні лохторату. Зауважте – ця кандидатка уже була депутаткою. І навряд чи вона тоді на велосипеді селами їздила. Наступили одного разу на граблі – наступлять і іншого. А тут ще й обов’язково згадається аргумент – “Все-таки за неї Савченко агітувала, а вона поганого не порадить, і взагалі в московитській тюрмі сиділа, значить, чесна людина (Савченко, а там один крок і до кандидатки – прим. авт.)”. Нічого нового, одним словом.

Нове тільки в тому, що інструмент, який використовують організатори цього цирку – дуже коштовний. Рівень довіри до Савченко, можливо, співмірний із ющенковським на початку 2005-го. (Я ризикну припустити, що все-таки трохи менший, бо 2005-го ще не було соцмереж, і люди не могли так широко – в сенсу охоплення суспільства – ділитися своїми думками, враження і підозрами. Щодо Савченко ж – іще до її звільнення були люди, які усерйоз писали про те, що нічого доброго з неї не вийде.) До того ж, за спиною у Савченко на момент звільнення майже не було ніякого негативу – тоді як Ющенку запросто можна було пригадати отой текст про фашистів, який він чи то підписував, чи то не підписував, але все одно засоційований саме з ним, Ющенком.

І отепер ми бачимо це практично вільне падіння. Коли людина моментально скотилася до рівня Шарикова та ведмедя на ланцюгу. При цьому піпл всього цього не помічає і радо аплодує, коли цього ведмедика із заученими із лексикону Поліграфа Поліграфовича фразами привозять до їх населеного пункту. Бо ж для них – “це історія”.

Особисто я нічого доброго чи позитивного від Савченко не чекав. Просто за визначенням – що може запропонувати Україні людина, яка нічого не знає про політику, механізми, взаємодію і таке інше? Ну звісно що нічого. Але і на отаке різке падіння, чесно кажучи, теж не очікував. Ну бо якось дешево – розмінювати такий імідж Савченко на якусь кандидатку в прикарпатських селах. Притримали б уже до чергових чи позачергових виборів до ВР, щоб Савченко знову додала відсотків Тимошенчисі. (Як притримали? Та просто – на лікування відправили б, періодично б давали виступати – нечасто, щоб не примелькалася – з якимись нейтрально-патріотичними текстами, а не тим потьоком подсознанія, що є зараз.) Принаймні, це було б зрозуміло – не кожного дня такий діамант віднаходиться в українській гноївці.

Хіба що баба Юля вирішила убити двох зайців – і використати ресурс Савченко по повній, і одночасно втопити її, аби вона не висовувалася і не заважала. Тоді питань до цього шапіто немає – бо все цілком логічно. Свою користь Надія принесе і заодно швиденько згорить у політичній атмосфері, опустившись на самісіньке дно. В безодню свого імені. І через деякий час ми хіба і згадуватимемо про це явище – Savchenko Deep, як показник того, КУДИ можна впасти навіть із ТАКИХ вершин.

P.S. Втім, там десь неподалік, трошки ближче до поверхні, у неї буде сусід – у гарній хаті-мазанці, з вуликами і любими друзями. Правда, може образитися – мовляв, і тут мене жінка з БЮТу обскакала…

Advertisements

One thought on “Savchenko Deep

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s