Як людям вбивають в бошки повну маячню, і навіщо це робиться.
Я вже колись писав, що, коли працюю, то вмикаю якусь фігню фоном, щоб можна було не дивитися, а просто підслуховувати – наприклад. передачі про НЛО чи там відомі мені гівно-серіали (зараз “Бригада” крутиться). І не відволікає, і не дає від одноманітності заснути.
І от, значить, іде передача про якісь біблійні, релігійні теми. Розказують про папу Іоанна ХХІІІ. Мовляв, творив багато чудес, все таке – і от він помер (1963-го року), а коли в 2000-х могилу його вскрили для якихось надобностей, то виявилося, що тіло його зовсім не зотліло.
Ого, думаю я. Ладно якісь середньовічні легенди. Але тут же свіжа історія, ХХІ століття, нетлінні мощі. Як так? Поліз на Вікіпедію. Читаю – “при ексгумації 16 січня 2001 року воно (тіло Іоанна ХХІІІ – В.М.) було знайдено абсолютно нетлінним”.
Ага? Ага. Цитата просто не вся. А тепер повна цитата.
“Він помер 3 червня 1963 роки від раку шлунка, відмовившись від операції. Тіло папи було негайно ж після смерті забальзамоване асистентом Інституту анатомії медичного факультету Католицького університету Серця Ісуса Дженнаро Голья. Тому при ексгумації 16 січня 2001 року воно було знайдено абсолютно нетлінним”.
Ну як?
І очевидно ж, що автори передачі чудово знають про факт бальзамування – Вікіпедія ж під рукою. А вони не лохторат, вони якраз ті, хто цей лохторат годує. Як там у Пелевіна в “Генерейшн П”: “Погодься, що краще грітися біля цього вогника, ніж горіти у ньому заживо”.
І тепер питання – навіщо. Звісно, на поверхні лежить відповідь – рейтинги, популярність, реклама і все таке. Кому цікаво дивитися передачу про те, що папу забальзамували чи про те, що п’яний тракторист десь на Вологодчині налякав бабу, а вона подумала, що це снігова людина. Цікавіше ж розказувати про нетлінні мощі і водяника.
Але, думаю собі я, це не єдина мета. Справа в тому, що такі передачі – це особливість саме московитського ТБ. В американських передачах про тих же йєті, сасквачів, бігфутів робиться акцент на дослідження, аналізи і таке інше. Беруть відео Паттерсона, розбирають на кадри, аналізують, чи може перевдягнута людина так ходити і таке інше. В московитських не так – там середньовічні легенди, сучасні “правдиві історії” і таке інше. Тобто б’ють прямо в емоційну точку, відключаючи логічне мислення.
І от, думаю я собі далі – а чи не поставлена була перед московитським телебаченням така, можливо побічна, але все-таки задача. “Разжижать” мізки лохтората настільки сильно, щоб після усіх цих байок про снігових людей, нетлінних мощей та інопланетян – він легко міг повірити уже у потрібні Кремлю вкиди. От як під час донбаської війни – пам’ятаєте про розіп’ятого хлопчика, піну у вагіні та інше? А лохторат уже звик вірити телебаченню, у Вікіпедію за перевірками не повзе, та й про розіп’ятого хлопчика у Вікіпедії не написано (може, уже зараз, але тоді точно не було).
Ну і виходить, що мізки, наглухо розбиті всіми цими фантастичними історіями – легко хавають і потрібні політичні меседжі. Так от – випадковість це, збіг чи цілеспрямована робота московитських спецслужба на телекомунікаційному фронті?
Хтозна. Доказів же не існує. Але я чомусь не здивуюся, якщо виявиться, що саме так все і працює.