Ви не найтупіші в Європі. Є тут ще такі ж бевзі, яких можна надурити елементарною брехнею.

Після анексії Криму в інтернеті з’явився такий прекрасний хештег – #Крымнаш. Щодо появи «Кримнашу» є різні версії – Лурк пише, що це «український форс», хоча оперують ним (в серйозному значенні, а не стьобному) московити. Але то таке. Як би там не було – #Крымнаш це фактично їхня нинішня ідеологія.

Невеличка замальовка про найнизовіший футбол, про його емоційну і психологічну складову.

Цікава штука – толерантність. Оригінальна. І несподівана. Можливо, в наших краях, хтозна…

З різними назвами, точніше, з написанням цих назв іноді бувають дуже веселі випадки. Ось вам кілька таких “перевертнів”.

Мої рефлексії на тему вчорашнього матчу. Андрухович, Подерв’янський, фото і навіть відео “Ладик-ТВ” із недалекого майбутнього!

Те, що нинішня столиця однієї із російсько-терористичних квазіреспублік названа нинішньою назвою на пустому місці (на відміну від іншої, до речі) – це факт. А давайте глянемо, як же і звідки дійшла нинішня назва до берегів Кальміуса.

Вирішив пофілософствувати на тему сексуальних меншин. Точніше, на тему однієї сексуальної меншини, про права якої чомусь всі мовчать.

Вирішив написати про львівську ситуацію. Хоча це не стільки про конкретно Львів, як про Україну в цілому (ми ж “єдіная страна”, і мудаки у нас майже всюди однакові, є лише регіональні особливості – хтось до сповіді ходить, хтось по пеньках стрибає).

Батько розказує – а я записую. Це слухати треба, ну та що ж, читайте поки що так, а там щось придумаю.