Рукописи і інтернет-сайти не горять. І все пам’ятають.

Дивлюся, значить, передачу про кримінал на одному українському телеканалі. І що ж я там чую в сюжеті про убивство двох поліцейських на Тернопільщині?

І я не чув. І ось чому.

Чергова історія з провінції. Історія, яка почалася із смерті. Історія, яка знов і знов демонструє одну дуже важливу річ.

Без коментарів. Просто першоджерела. Пряма мова.

Мовний привіт українським телеканалам. І що ж це означає в умовах України-2016?

І коли закінчиться ця тиха війна між Ними і Нами.

Цікаво ж зазирнути у майбутнє, правда? От ми й подивимося – що у нас буде з українською мовою через кілька(надцять) років, і які іноземні мови в фаворі у наступного покоління.

З одного боку, цей текст – рефлексія на пост у ФБ-френстрічці, де йшлося про страшилки про Україну для московитських обивателів. З іншого – продовження теми маніпуляцій.

За два з половиною роки нової України ми уповні зіткнулися із таким явищем, як маніпуляції в інформаційному просторі. Воно настільки розрослося, що багато хто вже не розуміє, де і хто говорить правду, а де просто маніпулюють людською свідомістю. Що робити в таких ситуаціях?