20 лютого 2014. Назавжди вчора

Їздили сьогодні містом у справах – і обговорювали події трирічної давнини. “Ніби вчора було”, – каже дружина. “Так воно і було вчора”, – відповідаю я. Тому що ці події, вони залишаться з нами в реальному часі. Це для наших дітей події 2013/14 в Києві, 2014 в Криму і 2014/… на Донбасі будуть історією. Страшною, але… Read More 20 лютого 2014. Назавжди вчора

А Вороненков-то правий. Адекватним московським імперцям Крим був не потрібен

Українську фейсбучну спільноту надись обурила заява нового українця, екс-депутата КПРФ Дениса Вороненкова. Якщо коротко – він сказав, що Сурков не хотів анексії Криму і взагалі ніхто не хотів, крім дяді Вови Хуйлуші. Народ наш рознервувався – мовляв, не встиг приїхати і паспорт отримати, як вже відмазує одного із головних ворогів України…

Дати учи, лапоть! Або як американці “вкрали” “русскую народную пєсню”

Как говоріт наш дорогой шеф – єслі чєловєк ідіот, то ето надолго. А якщо цей чєловєк – московит, то це не надовго, а назавжди. І у всьому. Ось вам один феєричний приклад – “Як американці вкрали для свого гімну русску народну пєсню”.

Як в Московії ставляться до логіки “неважно, на каком язьіке”. Цікаве з перепису-2002

Як відомо, тезу “какая разніца, на каком язикє” просуває в Україні через московитомовних громадян сусідня країна. Але при цьому у себе вдома Московія цю “разніцу” дуже  тонко відчуває.