Знаєте, що я ненавиджу найбільше? Лицемірство і брехню. Чого б вона не стосувалася. А стосується вона багато чого. Наприклад, відомого наративу “Ето же наша історія”, яку полюбляють юзати як ідейні совкодрочери, так і прагматично-хитросракі персонажі, яким “какая разніца, аби вигода”. А у підсумку легендарні імена – як перший запорізький олімпійський чемпіон – виявляються нікому, крім… Read More Ето же (не) наша історія

Історії про шахраїв завжди викликають цікавість і захоплення. Особливо коли об’єктом діяльності шахрая є не ви самі, а хтось інший. А коли йдеться про ефектні, красиві махінації і великі гроші… От і герой цього посту є таким сучасним Остапом Бендером – а якщо говорити про підсумок його афер, то навіть і перевершує легендарного літературного персонажа.… Read More Остап Бендер нашого часу, або 835 тисяч доларів

Чергове розслідування, присвячене заступнику голови Офісу президента (Боже, хто це? помічник клерка? Серйозно?) Кирила Тимошенка тільки укріпило мене в думці, що Україна Зеленського насправді не збирається вступати до Євросоюзу. Ну, просто – навіщо? Навіщо воно їм?

Ну що ж, сталося те, що мало статися. І насправді сталося іще раніше. Але більшість, абсолютна більшість (куди там тим 73%-м) цього, звісна річ, не помітила. А тепер – усе по порядку.

Історія із монастирем ПЦУ в Києво-Печерській лаврі вийшла короткою, але яскравою. І показовою.

Протягом повномасштабної війни ми спостерігали за процесом, який, можна сказати, завершився учора, 1 грудня, заявою Володимира Зеленського про “духовну незалежність”.