Історії про шахраїв завжди викликають цікавість і захоплення. Особливо коли об’єктом діяльності шахрая є не ви самі, а хтось інший. А коли йдеться про ефектні, красиві махінації і великі гроші… От і герой цього посту є таким сучасним Остапом Бендером – а якщо говорити про підсумок його афер, то навіть і перевершує легендарного літературного персонажа. Причому сам ставши таким персонажем. Але про усе по порядку.

Люди, як відомо, люблять подорожувати. А ще люблять збиратися у різні групи за інтересами. Існує і група мандрівників, які люблять не просто подорожувати, а колекціонувати свої поїздки, каталогізувати – об’їхати усі країни, усі регіони, ще якийсь формат вигадують.

Один із таких номадів і створив у свій час сайт Nomadmania. Там стояв лічильник країн, кожен міг заносити досліджені країни до списку, складався рейтинг мандрівників. І, звісно ж, там обговорювалися різні поїздки, домовлялися про спільні вояжі і т. ін.

І от один із членів цього неформального клубу став справжнім героєм. Героєм-аферистом. Про нього написав інший учасник клубу, який разом з цим “Остапом Бендером нашого часу” брав участь у кількох мандрівках – і став одним із об’єктів шахрайства.

Отже, розповідь цієї жертви (перекладена мною українською мовою). Написана вона була у грудні 2017 року.

*******************

Історія ця розпочалася у березні 2015 року, коли близько 60 божевільних мандрівників, і я серед них, завантажилися на корабель “Ортеліус”, який раніше належав АН СРСР і називався “Марина Цвєтаєва”. Колишнє наукове судно із укріпленим корпусом ідеально підходить для розселення туристів каютами та вивчення як арктичних, так і антарктичних берегів.

Ми почали в аргентинській Ушуаї і відразу ж вирушили через протоку Дрейка на південь, до Антарктиди. Після цього ми мали ще майже три тижні плисти на північ – до самого Кабо-Верде. Коротше, весь Атлантичний океан знизу нагору з відвідуванням найвіддаленіших островів світу, включаючи острів Буве та острів Святої Олени (де провів останні дні Наполеон).

Більше половини мандрівників купили цей круїз, щоб потрапити на острів Буве – найрівновіддаленіший від материків шматок скелі посеред світового океану. Цей нікому не потрібний острів є територією Норвегії, але вважається окремою країною і навіть має свій окремий домен (.bv).

Корабель був наповнений переважно старими дідами, які займають перші рядки у всіх рейтингах світових мандрівників та збирачів країн та територій. Я на їхньому тлі – підліток. Але на кораблі був найдивовижніший персонаж – Вільям Бакеланд.

(Он він, на заглавному фото цієї статті – В.М.)

Йому було всього 22. Він об’їздив пів світу, дуже добре знає географію, із задоволенням підтримає розмову про атол Рокол, не проґавить можливість орендувати приватний політ на Таймир. Його прадідом був Лео Бакеланд, винахідник бакеліту – першого масового пластику, – який на своєму винаході нечувано розбагатів. Його бабуся була однією з перших жінок у світі, яка об’їздила всі країни ще у 1930-х роках.

Вільям не схожий на звичайну молоду людину своїх років. Він витончено одягається, у нього є костюм з метеликом, який він одягає на одну з вечерь у важливих поїздках, він не цікавиться жінками і, здається, чоловіками теж. Має блискучу політологічну освіту, він катався в дитинстві на лижах в Аспені, знає кілька мов, говорить бездоганною англійською вищого світу. У нього трохи ексцентричні манери – скажімо, він вискакує з-за столу, якщо хтось кладе лимон у колу. Він не п’є, не палить, не слухає плеєр, він погано вміє поводитися з технікою, але грає на клавесині та вчиться водити гелікоптер. Майже все життя він проводить у поїздках.

Не може бути зручнішого місця, щоб познайомитися з усіма людьми, ніж корабель, який 35 днів йде океаном. І Вільям долучився до нашого ядра – групи з приблизно 10 найпослідовніших, постійних, фанатичних мандрівників. Кожен сніданок, обід і вечерю ми займали одні й самі столи поруч, не пускаючи за них сторонніх. І нам усім було дуже приємно, що такий освічений та приємний мандрівник знаходить втіху в нашій компанії. Незабаром Вільям був повністю прийнятий до спільноти і став повністю своїм.

Коли ми підійшли до острова Буве, ми два дні плавали навколо, але так і не змогли висадитися. Погода була жахлива, хвилі величезні, а керівник експедиції не хотів кидати у крижану воду 80-річних дідусів. Тому ми поїхали далі, але в кожного на душі залишився осад від нездійсненої мрії. І Вільяму спало на думку план – організувати круїз мрії на три місяці навколо всієї Антарктиди. З відвідуванням усіх найбажаніших місць, включаючи той же Буве, острови Херд і Макдональд, острів Кергелен та ін. Вільям сидів з атласом і планував логістику. Його особистий помічник у Лондоні вже розпочав переговори про фрахт із власниками відповідних суден.

Зрозуміло, весь наш клуб мандрівників захотів приєднатися – хтось на весь маршрут, хтось хоча б на одну третину.

Ми благополучно доїхали до фінішу і розлетілися додому. Через деякий час я отримав від Вільяма листа – поїздка навколо Антарктиди відбудеться, мені гарантують на борту вино та швидкий інтернет. Що ще потрібно для щастя? Внести депозит. І я вніс, звісно. На поїздку, яка має відбутися у 2018-2019 роках. А швидше такі серйозні поїздки і не плануються, тут все чітко. Кожен серйозний мандрівник розписав усі плани на два роки уперед.

Наш клуб став частіше зустрічатися, більше їздити, вибирати екзотичніші напрямки. І кілька разів на рік усі так чи інакше перетиналися. Хтось з’їздив із Вільямом до ЦАР, хтось на острів Кліппертон, я з ним їздив разом у Дарфур. Якщо читач знає щось про Дарфур, то він розуміє, що туди може поїхати тільки дуже цілеспрямований мандрівник, нормальних там немає.

Разом з тим, Вільям планував ще різні поїздки – рідкісними островами і маловідомими атолами, і навіть обіцяв мені, що отримав дозвіл висадитися в Сіленді. На цю поїздку я дуже чекав, бо в Сіленді вже багато років ніхто не був.

Окремим знайомим Вільям писав дайджести подій свого життя – де він встиг побувати, що побачити, що трапилося у його житті. 2016 року в Нью-Йорку померла його сестра Мугетт, яка 8 місяців до цього була в клініці. Церемонія прощання була простою, було тільки близьке коло родичів, виконувалася композиція “Будь зі мною”.

Особливо зворушливою була деталь – його мати послала з Лондона першим класом у літаку улюбленого плюшевого ведмедика Мугетт, щоб він також був присутнім на похороні. У багатих свої забаганки, і це так несхоже на все, з чим ми стикаємося у своїх простих життях.

Слід зазначити, що Вільям, як і всі ексцентричні мільйонери, трохи дивний у поведінці. Він може місяцями не відповідати на листи, не користується телефоном, він може організувати поїздку, але не приїхати сам. За два роки, що ми знайомі, у нього сталося кілька форс-мажорів. У нього померли дві сестри та батько. Вся наша спільнота мандрівників дуже переймалася цими втратами.

Востаннє я був в одній поїздці з Вільямом у серпні на островах Спратлі. Після цього ніхто не бачив.

Через тиждень ми отримали листа від його помічника – Вільям у лікарні, йому дуже погано, скільки він там пробуде, невідомо, прохання поставитися зі співчуттям. За два тижні до поїздки до Малі, в яку багато хто вже зібрався, купили квитки та ін.

У цей момент різні члени клубу стали підозрювати щось недобре – виявилося, що багато людей платили аванси за найдорожчі та найцікавіші поїздки, але всі вони не відбулися під різними приводами.

Засновник клубу Гаррі Мітсідіс почав своє розслідування. І виявилося, що абсолютно все від початку і до кінця про Вільяма – повна вигадка і нісенітниця. Включно з ім’ям.

Хлопчик із небагатої бірмінгемської сім’ї на ім’я Джессі Гордон просто змінив собі ім’я (що в Англії робиться за один день і коштує пенні). Виявилося, що його сестер звуть не Мугетт і Аріанда, і вони цілком собі живі. І його батько також живий. І він не виховувався у Швейцарії та Іспанії. А його мати не має приватного фонду, з якого вона спонсорує федеральні програми збереження птахів на віддалених островах США.

І найцікавіше – це піраміда, яку Джессі-Вільям побудував зі своїх друзів-мандрівників. Авансові гроші він витрачав на свої подорожі. І ні в чому не відмовляв собі. Навіть навпаки – якщо була можливість із бізнес-класу пересісти в перший, він демонстративно купував собі на очах у всіх апгрейд.

А в одному випадку він заплатив свою частку за переліт приватним літаком, в якому не зміг взяти участі через те, що в нього розболілася голова. І, звичайно, всі учасники цього польоту не могли після цього сумніватися ні в чому, і теж вносили аванси за нові поїздки.

Спадкоємець трьохсот мільйонів фунтів з аристократичним акцентом і бездоганними манерами не міг же “кинути” на якісь кількадесят тисяч, – так думав кожен. Особисто я потрапив на 60 тисяч євро. Це мій внесок у поїздки мрії, які залишаться поки що у мріях. А всього Вільям обдурив співтовариство мандрівників на 650 000 євро (наскільки вдалося порахувати).

А ще про всяк випадок він зареєстрував кілька десятків акаунтів під ім’ям William Baekeland у різних мережах, щоб охочі його нагуглити були збиті зі сліду. Один із Вільямів – 14-разовий одержувач номінацій на Оскар з акаунтом на Вімео, інший Вільям – французький медієваліст та поет, третій – координатор програм на Фейсбуці.

Усі вони з’явилися буквально нещодавно. І будуть ще нові, під іншими іменами та з не менш дивовижними біографіями.

Мораль, на жаль, стара як світ:
Вже скільки раз казали миру,
Що влесливість гидка, та мова марна ця:
Улесливий завжди зворушує серця.

І що ж у результаті? Вільям зараз в Англії заснував нову компанію і приймає передоплати за тури на 2019 рік.

*******************

Ось така історія. 

Засновник клубу Nomanmania, Гаррі Мітсідіс, який теж став жертвою Вільяма Бакеланда згодом написав книжку під назвою The Curious Case of William Baekeland. Якщо ви зможете її знайти, думаю, вам сподобається ця історія. До того ж, сам Гаррі заявив, що там усе документально, випущені хіба кілька третьорядних епізодів.

Виходила ця книжка і в московитському перекладі, під назвою “Удивительная история Уильяма Бакеланда”. Якщо знайдете такий варіант, маякніть мені, я залюбки прочитаю детальну історію цього унікального молодика, який так красиво надурив цілу купу недурних людей.

P.S. Пізніше з’явилася деяка додаткова інформація про цього хлопця.

Його сестра, Джасмін Гордон, підтвердила в інтерв’ю Daily Mail, що він ніякий не мільйонер, вони – скромна робітнича сім’я, і навіть не виїжджали з Англії у відпустку.

Але Джессі Гордон вирішив стати наймолодшою людиною, яка об’їде усі країни світу – і пішов до цієї мети отаким от цікавим шляхом.

За уточненими даними, він “кинув” 20 осіб на 835 тисяч доларів. Проти нього подали позови у кількох країнах, але йому досі не оголосили жодної підозри. Сам він повидаляв свої сторінки у соцмережах і відмовився від будь-яких коментарів. Де зараз “Вільям Бакеланд” і чим займається, ніхто не знає.