[a.s. Нагадую – тексти цього міні-проекту були написані у першій половині 2011 року. Але ця частина, як і попередня, не втратила своєї актуальності й донині.]

Є в київській підземці така “станція-привид” – “Львівська брама”. Будується вже майже два десятиліття, та все ніяк не добудується. Офіційно це пояснюється браком коштів та зовсім смішним аргументом – “відсутність комплексного рішення щодо реконструкції Львівської площі”.

І майже ніхто не знає (але є, є такі люди!), в чому справжня причина такого довгобуду. А причина – в назві. Звісно, є формальне пояснення – колись десь на тому місці, де зараз Львівська площа, стояли Львівські ворота Старокиївської фортеці. А є і неформальне.

Станцію метро “Львівська брама” почали будувати в середині 1991-го (себто у найскрутніший час, час початку ГКЧПістської змови) – аби врятувати майбутнє України. Бо ж саме на місці станції існує астральний канал, астральна брама (!!!), яка веде в Галичину, на Львівщину (!!!), до Останнього Схрону. Там, в Останньому Схроні, місцезнаходження якого ніхто вже не знає – бо ті, хто знав, були страчені та розстріляні, – лежить і чекає свого часу Останній Бандерівець. Чекає, коли “Львівську браму” добудують, і він зможе встати і вийти на світ Божий. Бо вихід у нього може бути тільки один – в столицю України, в Київ, для відновлення Української Держави.

На жаль, жоден з Президентів не зважився на такий крок – добудувати “Львівську браму”. Навіть прогалицький Ющенко. Оскільки всі наші очільники першими потрапили б під кулі з машинґвера Останнього Бандерівця. Тому добудувати та відкрити станцію може лише справжній патріот.

Поки що ж, на жаль, бачимо зворотні рухи – у травні 2008-го була відкрита станція “Червоний хутір”. До речі, через пару тижнів, після інавгурації Дмітрія Мєдвєдєва та зайняття Путіним посади прем’єр-міністра (фактично – лідера нації, яким його називають на російському ТВ).

А 2010-го, коли Президентом став Янукович, дуже швидко добудували розв’язку на Московській площі. Де, за різними даними, також є астральне вікно в Московщину. Недаремно ж район Деміївка, центром котрого є Московська площа, до 60-х років називався – Сталінка. А змінили назву району на звичну Деміївку вже після останнього бою УПА, коли націоналістичні сили втратили свою могутність і не могли вплинути на астральну браму у районі Львівської площі.

Отже, очевидно, що “Львівську браму” відкриють лише тоді, коли до влади прийдуть патріотичні сили з Галичини.

Частина 1. Мобільна війна

Частина 2. Прокляття президента