Так от, значить. Розказую вам усю правду.

Порошенко за ці пару тижнів устиг дати два гала-концерти – для представників ЗМІ і представників Фейсбуку (ну, і Бігдана, який, мабуть, останнім із українських дописувачів вилізе із трупа ЖЖ). Обговорювали і перше шоу, і друге. Обговорювали широко, в різних аспектах – наприклад, чому оті задавали такі питання, а ці ні, а чому (навпаки – оці задавали, а ті ні), навіщо отой дятел огнєстрєльний зробив селфі, і таке інше.

Оскільки доля розпіареного паяца Олешка мене мало цікавить, то її зачіпати я не збираюся. В цій історії ж головне інше. Питання. От я побачив претензії щодо питань. Причому як з одного табору – умовних порохоботів, до яких записують і мене (в принципі, тупий православний люд мене куди тільки не записує, але сюди частіше за інших), так і з іншого, умовних зрадофілів. От на них і зупинимося.

Наприклад, на претензії від порохоботів – чому блогери задавали питання про ВПК, про армію ітд, а ЗМІ цікавили Мальдіви. Або на претензії від зрадофілів – чому ЗМІ ставили незручні запитання гаранту, а блогери ні. Любі мої, все ж дуже просто.

Ніяких зручних чи незручних питань не було. Ні на першому шоу, ні на другому. Ви неправильно розумієте ситуацію. Тобто як – вони були, да, але це були винятки, які лише підтверджують правило. А правило звучить так – ці люди, які називаються “представниками ЗМІ” чи “блогерами” – вони ішли на це шоу із конкретними задачами. Ким і навіщо були сформульовані ці задачі, ми зараз говорити не будемо, не про те мова. А про те, дорогенькі мої, що задача була – задати саме  такі питання. І показати відповіді на саме такі питання. Або – у випадку блогерів – розказати про них.

Тобто, якщо ми говоримо про “Мальдіви” чи “як вам багатому у бідній країні” – тут, на їх місці, не могло бути тих питань, про які говорили умовні порохоботи в моїй стрічці. Бо представники ЗМІ прийшли задати саме ці питання. Навіщо – повторюся, це питання номер 2, його ми не торкаємося. А блогери прийшли задати інший набір питань. Тільки й того.

І до питання, винесеного у заголовок. У чому ж тоді різниця між блогерами і представниками ЗМІ (їх ще називають журналістами, я ж утримаюсь від таких гучних дефініцій)? Різниця рівно у двох речах.

1) Форма оплати. Ні, я не хочу сказати, що всі блогери, зокрема, всі блогери-порохоботи пишуть за гроші. Але очевидно, що такі є.

2) Наявність/відсутність посадового посвідчення.

Все. Більше ніякої різниці між цими двома категоріями персонажів (за деяким, повторюся, винятком – є блогери, які пишуть просто так, а не за гроші, є журналісти, які працюють, а не відпрацьовують) не існує. Уже не існує. Мабуть, на жаль для представників ЗМІ.

Саме так, через призму цього усвідомлення і варто сприймати усі ці гала-концерти. А не влаштовувати безглузді і безкінечні срачі.

ЗІ. А банити чи не банити отого Альошку – то ви  вже вирішуйте самі.