Після анексії Криму в інтернеті з’явився такий прекрасний хештег – #Крымнаш. Щодо появи «Кримнашу» є різні версії – Лурк пише, що це «український форс», хоча оперують ним (в серйозному значенні, а не стьобному) московити. Але то таке. Як би там не було – #Крымнаш це фактично їхня нинішня ідеологія.

Невеличка замальовка про найнизовіший футбол, про його емоційну і психологічну складову.

Цікава штука – толерантність. Оригінальна. І несподівана. Можливо, в наших краях, хтозна…

З різними назвами, точніше, з написанням цих назв іноді бувають дуже веселі випадки. Ось вам кілька таких “перевертнів”.

Мої рефлексії на тему вчорашнього матчу. Андрухович, Подерв’янський, фото і навіть відео “Ладик-ТВ” із недалекого майбутнього!

Те, що нинішня столиця однієї із російсько-терористичних квазіреспублік названа нинішньою назвою на пустому місці (на відміну від іншої, до речі) – це факт. А давайте глянемо, як же і звідки дійшла нинішня назва до берегів Кальміуса.

Вирішив пофілософствувати на тему сексуальних меншин. Точніше, на тему однієї сексуальної меншини, про права якої чомусь всі мовчать.