На смерть радянського футболу

Прочитав свіженький коментар від головного тренера “Металіста”. Відреагував.

«Напевно, багато хто не розуміє, що якщо зникне «Металіст», то зникнуть історія і традиція» – сказав Олександр Севідов. Це він про мене. Бо я от не розумію, як може зникнути історія. Кубок СРСР 1988-го, срібні медалі 2013-го, чвертьфінал Ліги Європи 2012-го – ось вони, навіть задокументовані і зафільмовані. Читайте, дивіться.

А традиції… Чесно кажучи, в українських реаліях ця фраза звучить як знущання. Чи відмазка. Ну от ви можете назвати «традиції», які зникнуть разом із зникненням «Металіста»?

«Зараз наводять приклад ФК «Луцьк», але ж «Волині» вже не буде!» – аргументує пан Севидов. Ну так і добре, що не буде. Взагалі-то всі ці радянські спортивні відомчі організації мали б зникнути ще в кінці 80-х – але, на жаль, вони просто змінили вивіски, ставши так званими «футбольними клубами». Якими вони насправді ніколи не були. Ну який з тієї ж «Волині» футбольний клуб? В якому місці там футбольний клуб?..

Мені здається, що український футбол зараз проходить процес, схожий із тим, що відбувається у всій Україні. Зараз УРСР нарешті поступається місцем власне Україні – у всіх смислах. Поступається важко і непросто, чіпляючись своїми мертвими пальцями за будь-яку можливість іще поцарювати на цій території. Так і радянський футбол, футбол «проїдання спонсорського бабла» (ким би ті спонсори не були – обкомом партії чи місцевим бізнесменом), потихеньку починає відходити у минуле.

Звісно, оскільки футбол в наших реаліях – явище ще більш замшіле, ніж політика, це відбувається дуже повільно. І та ж історія із ФК «Луцьк» – це лише чергова спроба змінити вивіску і більше нічого. Бо там, де Кварцяний, ніякого футбольного клубу не буде в принципі. Але й приклади того ж таки запорізького «Металурга», який принаймні намагається вибудовувати свою нову історію на адекватних засадах. Сподіваюся, це буде не одиничний випадок.

Радянський футбол має померти остаточно. І от його традиції (а звідти до футболу пострадянського прийшли договірні матчі і роблені гравці, «ти мені – я тобі» і робота із суддями; тобто нічого хорошого), якщо вже говорити такими категоріями – також. А інших в нашому футболі і не було. Чи були у межах допустимої похибки.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s