Мова і я
Великий, можна сказати, програмний текст на тему мови. Мови і моєї з нею історії.
Великий, можна сказати, програмний текст на тему мови. Мови і моєї з нею історії.
Очікувана українізація обернулася констатацією банальної другосортності.
Тема, про яку давно пора поговорити. Якраз і привід знайшовся.
Тема, про яку я висловлювався і буду висловлюватися, доки живу. Або доки вона не перестане бути актуальною.
Як і чому Швейцарія відстояла суспільне мовлення
Сьогодні побачив у стрічці пост про те, що російськомовні українці мають зникнути як вид. З посилом не сперечаюся, але хочу поговорити про те, що ж таке «російськомовні українці», в чому суть їхнього існування в незалежні часи – і яким боком до них СНД.
Ніч на дворі, всі бродяги сплять, а я оце мучуся, пишу тут, понімаєте, всяку фігню, бо «в інтернетє хтота нєправ». Ну бо скільки ж можна. Хтось же має вам це сказати, а то так і будете виясняти, чиє тіло краще – чи женське, чи раком, я ізвіняюсь за грубость. Коротше кажучи, ситуація наступна.
Те, що мене зачепило у вчорашньому шабаші під назвою “Національний відбір на “Євробачення”.
Історія для тих, хто розказує про “чєлюсті” та інші мовні байки.
Хто про що, а дипломований філолог – про мову. Навіть в історії із судилищем над Порошенком.