Хто про що, а дипломований філолог – про мову. Навіть в історії із судилищем над Порошенком.

Ви знаєте, я завжди заздрив англійцям. Точніше, їхній мові. Як людина, яка практично усе своє доросле життя працює з мовою, я щиро заздрив тим, хто працює з англійською – бо там же, в силу різних особливостей, такий величезний простір для гри слів і смислів. Візьміть хоча б мультсеріал “Сімпсони” (я знаю, що він американський, дякую) – там в кожному сезоні є серії, назви яких є якраз такими лінгвістичними іграми: The Old Man and the Key (це відсилка до легендарного твору Гемінґвея), Insane Clown Poppy (обігрується назва відомої гіп-гоп групи), Missionary: Impossible (тут не треба пояснювати?) і т. ін. Або он картинку заглавну подивіться. В українській мові такі мовні витівки, коли можна замінити кілька букв у слові – і отримаєш геть несподіваний простір для гри смислами, все-таки дуже важко знайти.

Але от сьогоднішня, точніше, уже вчорашня історія із судом над Порошенком мене відверто порадувала – з лінгвістичної точки зору. Судіть самі – відразу два шикарні варіанти до вивіски “Печерський суд” народилися (можливо, і раніше, але я тільки зараз побачив):

Печерний суд

і

Печеристий суд

І тут же не просто гра слів – а яка тонка, красива гра смислів!

Я навіть картинки під обидва варіянти підготував 😉

Ну красота ж, правда? 🙂