Розповідь про одну із найвідоміших настільних ігор у світі – і як вона сподвигла мене на створення українського варіянту.

Як з’явилася ідея української версії “Каркассону”?

Почнемо з самого початку. Тобто з 2000 року. Саме тоді з’явилася настільки гра Carcassonne. Німець Клаус-Юрген Вреде придумав її, побувавши у цьому унікальному замку, що складає центр францкзького міста Каркасон.

Власне, його реаліям – середньовічним, звісна річ, саме тоді Каркасон і прославився на усю Європу – і присвячена гра.

На фото ви бачите:

– друге видання базової гри (було і перше, а також виходить уже і третє, причому уперше – українське, бо це україномовне, що ви бачите, це таке собі “УПЦ МП”, тобто московитська компанія Hobby World, яка мала права на продаж локалізованої версії на території України, після 2014 року українізувала правила і назву гри, оскільки злякалася українізації);

– ювілейний варіянт до 20-річчя гри (був варіант і на 10-річчя, я, автор “Січі”, його теж мав, але коробка розклеїлася);

– варіянт на двох, спеціально зроблений у металевій коробці і з маленькими тайлами (ігровими квадратами місцевості);

– зимовий варіянт, дія якого відбувається у все тому ж Каркасоні.

Згодом автори гри випустили велику кількість спін-оффів, дії яких відбувалися у різноманітних локаціях.

На фото внизу ви бачите два таких спін-оффа – “Фортеця” та “Місто”. Як ви розумієте, локація цих ігор обмежена одним, гм, населеним пунктом.

А на цій світлині внизу “Каркасон” вийшов за межі міста. У дитячому варіанті “Діти Каркасону” гравці опиняються у полях навколо Каркасона. І у грі, назву якої можнка перекласти як “Над горбом і долиною” дія відбувається на схожій локації – поля навколо міста.

Але тільки середньовіччям автори “Каркасону” не обмежилися.

Невдовзі після базової гри вийшов спін-офф “Мисливці та збирачі”, який став настільки популярним (зізнаюся, що його купив узагалі першим), що нещодавно був перевиданий. На фото ви бачите обидва варіянти. Дія цієї гри відбувається у доісторичні часи – там є мамонти і шаблезубі тигри.

На цій же світлині ви бачите ще два цікаві варіянти. Перший – “Ковчег Завіту”, це варіянт “Каркасону”, присвячений реаліям стародавньої Юдеї. А другий – це гра, присвячена вигаданому світу “Зоряних війн”.

Рано чи пізно автори “Каркасону” мусили перейти і до більш-менш сучасних реалій, не обмежуючись Францією чи Європою.

Втім, гра “Нові землі” – це не Клаус-Юрген Вреде, а Лео Коловіні. (До речі, саме ця гра вважається найскладнішою, навіть на коробках пишуть не 8+, як на інших – а 10+.)

Але, якщо “Нові землі” – це мандри світом взагалі – то “Мейфлавер” це про цілком конкретну Америку, як ви здогадалися. Там навіть на стартовому планшеті вказані міста США, які були засновані одними з перших. Їх там три, ану спробуйте вгадати хоча б один.

2013 року компанія Hans im Gluck, яка і видає “Каркасон”, дійшла до відкриття цілої світової серії.

На цей момент вийшло чотири гри світової серії.

Перша – “Південні моря”. Тут дії відбуваються на островах (імовірно, Карибів, чи, може, Океанії).

Друга – “Золота лихоманка”. Тут гравці змагаються на американському Дикому Заході. І тут міста мають свої конкретні назви, причому частина з них цілком реальна . Ось вони усі – Nashville, Ghost Town, Dodge City, El Paso, Deadwood, Carson City та Santa Fe.

Далі Клаус-Юрген Вреде присвятив цілу гру найбільшій річці світу – Амазонці.

А четверта гра із світової серії – це Африка, як ви бачите із назви. Там купа місцевих тварин та інших локальних понять.

Крім цілих ігор, певним історичним подіям чи об’єктам були присвячені й доповнення до базової гри.

Тут ви бачите тайли (квадрати місцевості) від доповнень “Чума” та “Облога”. Про чуму нічого й говорити, а “Облога” – це про облогу Каркассона, одну із ключових подій Альбігойського хрестового походу. (Так, це той похід, де була нібито сказана фраза “Убивайте усіх, Господь упізнає своїх”. Бо йшлося про війну католиків проти катарів, центром яких і був Каркасон.)

А ось цілком конкретні монастирі Німеччини та Бенілюксі. Вийшло кілька доповнень із зображеннями цих конкретних об’єктів. На лівому тайлі – Абатство Богоматері із Назарета, що у бельгійському Брехті. На правому – Лаакське абатство Святої Марії, що у німецьких горах Айфель (це федеральна земля Райнланд-Пфальц).

Одне з міні-доповнень було повністю присвячене одному місту Німеччини – Дармштадту.

На цих тайлах ви бачите зображення:

– наукового та конгресцентру darmstadtium (до речі, саме так називається хімічний елемент, який отримав своє ім’я на честь цього міста наук (його так і називають – Wissenschaftsstadt). Власне, цей елемент у тутешньому Центрі дослідження важких іонів і відкрили;

– церква Людвіга, перший католицький храм у ландграфстві Гессен-Дармштадт з часів Реформації (а побудований від був у 30-х роках XIX століття, між іншим). Хоча князь Людвіг і задумував її як християнський об’єкт, який вищий за різні течії;

– церква святої Марії Магдалини. Так-так, православна, і це не помилка. Справа в тому, що Дармштадт дам Московії аж двох цариць. Друга з них, дружина Миколи ІІ, і фінансувала – разом із чоловіком – будівництво цієї церкви, щоб було де молитися, коли вона відвідувала свою малу батьківщину.

Але не Німеччиною єдиною,

Ось на цьому фото ви бачите тайли, випущені спеціально для учасників одного із чемпіонатів Московії з “Каркасону”. Є такі чемпіонати у деяких країнах світу – а переможці виходять на чемпіонат світу! Сподіваюся, що і Україна колись проводитиме такі чемпіонати. В усякому разі, власну локалізацію “Каркасону” цієї осені випускають. (І обіцяють, що теж буде свій унікальний, український тайл!)

На тут – не вигаданий, а реальний об’єкт. Це La Porxada, відомий зерновий ринок 16 століття у місті Ґранульєс, що у Каталонії. Цей об’єкт дуже шанований у місті, його відбудували після часткового руйнування у Громадянську війну, а площа, де він стоїть, так і називається – Пласа-де-ля-Поршада.

І от я собі й подумав – “Каркасон” уже пройшовся не тільки Францією, Німеччиною, а й цілим світом. Причому та ж La Porxada – це неофційне, фанатське доповнення (а таких, фан-доповнень, десятки, якщо не сотні). То чому б не зробити щось про Україну?

Подумав – і вирішив зробити не якесь там міні-доповнення на кілька тайлів, а цілу повноцінну гру! Звісно ж, на основі базового “Каркасону”, але деякі речі у грі “Січ” є такі, яких не те що у базовій грі – навіть у доповненнях та спін-оффах немає.

Ось так і з’явилася на світ настільна гра “Січ” – український неофіційний варіянт “Каркасону”.

P.S. А офіційна локалізація “Каркасону”, до речі, вийде уже восени. Нарешті українське видавництво вигнало московитів з нашої канонічної території – і ми матимемо свій власний “Каркасон”, як поляки і чехи, іспанці і португальці, італійці та японці.