Зеленський, Мюнхен і українці

Чому я не підтримую і тих, хто критикує Зеленського, і тих, хто його хвалить за промову на Мюнхенській безпековій конференції.

Чим далі в ліс, тим більше у мене посилюється враження, що у українського Фейсбука їде дах. Причому на рівному практично місці. Ось вам простий приклад – ставлення до Зеленського.

Конкретно – ця його промова на Мюнхенській конференції. Ну, промова як промова. (Я переслухав.) Сказав, в принципі, теж, що мав би сказати президент України в такій ситуації. Сказав не дуже якісно, точніше, не на такій якості, як ми звикли від кращих ораторів в українському політикумі. Цілком логічно, між іншим – кривлятися на сцені Маслякова чи у етері Коломойського це зовсім не те, що виступати під час війни, яку веде ядерний пітекантроп проти твоєї країни.

І от передивився я цю промову, зайшов у Фейсбук – і що ж я бачу?

А бачу я два протилежних табори, над якими однаково сідає пилюка із мішків, якими ці табори угріли по головах.

Табір 1 – “все погано”. Ні, ну я розумію, що Зеленський – м’яко кажучи, не їхній вибір. І він, м’яко кажучи, не дуже якісний не те що президент, а навіть і, як я уже сказав, оратор. Але навіщо бігати по усіх усюдах і знову, знову, знову верешати – “Ааа, ви бачили, бачили?!” Ну, бачили. І що?

По-перше, далеко не завжди там таке “ааа”, як хочуть показати ці крикуни. Все-таки спічрайтери у нього працюють не за миску щєц, і час від часу написати притомні тексти для товариша Першого у них таки виходить.

По-друге, акцентуючи увагу на тому, що він там вчергове не так сказав – ви самі знецінюєте свою критику. Тому, що в порядному суспільстві звертають увагу не на те, хто що сказав. А хто що зробив. А на те, хто що сказав, звертають увагу знаєте де? У тій країні, де попередника Зеленського травили за “цинічних бандер”.  Приємно вам було, коли ваший політичний вибір шпиняли за не так сказане слово? Так який тоді у всьому цьому сенс.

Табір 2 – “о, так нормас же”. Ні, ну я розумію, що після 2,5 років ганьби хочеться знайти якусь світлу пляму. Навіть таку. Але ж навіщо докочуватися до того, що – як було сказано не про Зеленського, а про Верещук, але це не принципово – починаєш хвалити поламаний годинник за те, що він 2 рази на добу показує правильний час. “От, мовляв, тут харашо сказав (сказала)”.

Ну, тут хорошо. А там ні. І? Бігати з барометром – тут тиск впав, там піднявся, а там знову впав? Це соціологів робота, та й то тільки через те, що рейтинги у нас падають саме через те, що лохторат звертає увагу на те, хто що сказав, а не на те, хто що зробив.

А тепер я поясню, в чому взагалі суть. Суть у тому, що табір 1 у однозначно програшній ситуацї. Чому? Пояснюю. Зеленський, як я вже сказав, час від часу видає притомні спічі. І коли табір 1 все одно – просто через нелюбов чи навіть ненависть до нинішнього президента – його критикує і запльовує, то у притомної частини суспільства це викликає знаєте яку реакцію? “Та вони якісь божевільні”. Так само, як уже не перший рік притомна частина суспільства реагує на частину “свободівців” на чолі з Іриною Фаріон. Правда ж, є таке? Отож. Вам хочеться опинитися в компанії ції поважної товаришки? Ну-ну.

Але і табір 2, як це не дивно, далеко не у виграшній ситуації. Оскільки сьогодні Зеленський сказав правильну річ – у Мюнхені, у записаному відосику, у залі засідань Верховної Ради, – а завтра його Гетманцев чи Татаров (або й він сам) знову насрали велику купу гівна під двері кожному українцю. Як ви будете виглядати із своїми одобрямсами, коли сморід від цього гівна роз’їдатиме вам очі? Матимете щось сказати?

Політики говорять тому, що вони МУСЯТЬ говорити. От як та ж Верещук – її там уже розкритикували за ті слова до матерів із ОРДЛО, мовляв, “приїздіть до нас, знайдемо вам житло блаблабла”. Ясно, що ніхто нікому нічого не знайде – та і навіть КПВВ вони не пройдуть зараз. І ясно, що ніхто всерйоз тут на це не розраховує. А навіщо тоді було сказано? А для того, щоб мати позірний доказ того, які ми гуманні, добрі і таке інше – на відміну від московитів.

Сказала Верещук. І? І далі не відбулося нічого. Але табір 1 рве і мече, а табір 2 аплодує стоячи. Чому? І з чого? Нічого, повторюю, не відбулося. Взагалі нічого. Ніякої реальної події за цими словами не сталося. А народ уже робить якісь висновки, якісь вердикти виносить…

І привчає цим самим ту частину, яка ще не устаткувала у себе в мізках ставлення до зеленої влади, до марунової опозиції, до когось ще там – привчає вірити словам, реагувати на слова, критикувати чи хвалити слова. СЛОВА, розумієте? Не дії.

А потім ви самі – і табір 1, і табір 2 – дивуєтеся, “а чого ж так сталося, що вибрали того, а не того”. А бо ви теж доклалися до деградації суспільства, до девальвації справ і гіперболізації значення слів. Ну, і вигрібайте тепер. Усі разом, між іншим – попри те, що кричали ви, реагуючи на одні й ті самі слова, зовсім по-різному.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s