Учора, як ви знаєте, КМІС оприлюднив результати лютневого соцопитування, і я хотів би зупинитися на парламентських виборах.
Ось список тих партій, які, згідно із показником “% серед тих, хто точно піде на вибори і визначився із вибором”, проходять до Ради.
Тут я порахував відразу кількість мандатів (мажоритарки у нас уже немає) і склав коаліції.
Як бачимо, чотири партії, які є умовно проукраїнськими – складають досить упевнену коаліцію. Навіть і три можуть скласти – без “Сили і честі” чи навіть без “Розумної політики”. Але то дуже на тоненького буде.
А тепер – починаємо грати в ігри.
Беремо три умовно проукраїнські партії, які не проходять до Ради. Радикальна партія Ляшка, Українська стратегія Гройсмана – вони найближче стоять до 5%-вої позначки (4,3 та 3,8 відповідно), а також УДАР Кличка (всього 2,2, але перспективи зростання, мені здається, у них більші, ніж у ляшків та гройсманів).
Беремо – і додаємо їм стільки відсотків, щоб вони по мінімуму пролізли у Раду. Відсотки ті беремо у інших топ-партій. Точніше, я вирішив піти по найгіршому варіанту і відібрати для них відсотки із показника тільки “Євросолідарності”. Насправді ж, якщо рейтинги цих партій і доростуть до 5%, то не тільки за рахунок головної проукраїнської партії, а і за рахунок інших. Але я, повторюся, взяв найгірший для проукраїнської коаліції варіянт.
Отже, витягаємо в Раду РПЛ. Що маємо?
Коаліція зростає на 10 багнетів.
Витягаємо в Раду УСГ. Що маємо?
Коаліція зростає на 9 багнетів.
Витягаємо в Раду УДАР. Що маємо?
Коаліція зростає на 5 багнетів.
Одним словом, прямо скажемо – поява п’ятої умовно проукраїнської партії, навіть за умови, що збере голоси не тільки з “ЄС”, а і з “Батьківщини”/”СН” та інших – нічого особливого не додає. Коаліція і так, і так є. І так, і так вона залежна від партії Тимошенко. І з цим поки що треба рахуватися.
А тепер давайте зробимо інше припущення. Візьмемо динаміку змін результатів у лідерів, також врахуємо закриття єдиногом медіаресурсу Мураєва/”Наших” (в інтернеті його дивитиметься зовсім не та кількість лохторату, що з телевізора). І спрогнозуємо зміну рейтингів на 2-3 місяці уперед.
На мою думку:
- “ЄС” продовжить рости;
- “СН” продовжить падати;
- ОПЗЖ підбере чуток рейтингу “Наших”, але не дуже;
- “Розумна політика” підбере рейтингу “СН” та просто буде рости.
Отже, які будуть рейтинги за цього припущення:
Як бачимо, тут проукраїнська коаліція уже добирається до 300 голосів – і майже виходить у коаліційний формат трьох – головні “ЄС”, пристяжними Разумков і Смєшко.
А тепер зробимо той самий фінт вухами, що був вище – витягнемо у Раду ще одну умовно проукраїнську партію, найближчу за рейтингом (РПЛ). Уже не за рахунок тільки “ЄС”, а реалістичніше – підібравши потроху у різних партій.
Що ми тепер маємо:
А тепер ми маємо конституційну коаліцію із п’яти умовно проукраїнських партій – як на початку Ради-8, між іншим. Або уже можемо говорити про мінімальну, в 10-12 голосів, коаліцію без “Батьківщини”.
Отже. Що я особисто бачу в цих іграх з цифрами.
- Цілком очевидне – динаміка двох лідерів має продовжитися (“ЄС” вгору, “СН” униз).
- Треба вибити із Ради мураєвщину.
- Треба затягти до Ради ще одну умовно проукраїнську партію.
- Тоді проукраїнська коаліція може бути мінімально життєздатна і без Тимошенко.
Отаке.
Втім, зважаючи на те, що “Слузі народу” пророкують взагалі загибель за межами 5%-вої зони – ситуація ще може кардинально змінитися.
Але це, як на мене, не відміняє логіки сказаного мною вище. “Євросолідарність” має нарощувати реейтинг, а також до Ради мають пройти ще 1-2 партії проукраїнської спрямованості (і, звісно, повинен вилетіти на мороз Мураєв). Бо, як на мене, простіше і корисніше домовитися відразу із Кличком і Гройсманом (Кличком і Ляшком, Гройсманом і Ляшком, тасуйте як хочте), ніж із однією Тимошенко. Знаємо ми цю “чудову” політикиню…
vmylenko.com 