Що це було? Моя думка про “напад 16 лютого”

Ви знаєте, що я подумав. Що от зараз багато хто – і з умовно притомних, та навіть безумовно притомних людей теж – розказує, що “а-а-а, так нічо і не було, то США так, нагнітають”.

Можливо, і не було. Б. Можливо, і нагнітають.

Але.

Я от багато думав після виборів-2019 – шкода, що не можна, як у комп’ютерній грі, забекапитись, відкотити назад. Тобто – щоб люди подивилися на усі ці 2,5 роки торжества Зелебобії, а потім повернулися у 2019-й, де вибори б закінчилися із іншим результатом – Порошенко президент, у Раді коаліція “ЄС”, УСГ, “Голосу” і РПЛ (із відносною більшістю в коаліції у “ЄС”). Або просто “ЄС” і УСГ. Або просто “ЄС” і “Голосу”. І, повернувшись, самі собі сказали б – “да-а-а, бля, ото капець”. А, сказавши, перехрестилися б і…

Бо, давайте будемо чесними. Якби все сталося так, як я описав у попередньому абзаці – то ми б і уявити собі не могли, який зелений піздєц нас чекає. І, коли б ми переживали пандемію, з Супрун на чолі МОЗ чи кимось іншим, з Гройсманом на чолі Кабміну чи кимось іншим – то ми б підбухтювали, що влада не справляється з вакцинацією, що карантин якийсь недолугий. І ми навіть уявити б собі не могли, що оце, що ми маємо – це ще квіточки, порівняно з тим, ЯК влада може не справлятися (як це було у короткі часи степанівщини чи ще коротші отого, хто там місяць чи скільки міністром був).

Ми б просто не могли зрозуміти – ЩО на нас чекало в альтернативному майбутньмоу, якби реальним стало майбутнє із перемогою Порошенка і проукраїнської коаліції.

А тепер ми розуміємо. Щоправда, якою ціною…

Так от, любі маї. Можливо, ця вся історія із “нападом 16 лютого” – це і є така спроба заглянути у майбутнє, відчути, ЩО може статися, якщо не Захід. А потім, відчувши в оті кілька днів, ЩО на нас може чекати – ми повернулися у відносно спокійне 16 лютого, де головною подією дня є дрон із пропозицією “продам гараж на Соломі” із номером московитського посольства.

Ви не думали над цим? Чи вам обов’язково треба усе перевіряти уповні, як ці чотири (сподіваюся, що чотири, а не більше) роки пової зеленої влади?

Мені – не треба. Я готовий повірити на слово. Тим паче, прикладів агресії Московії по сусідніх з ними і нами країнах – достатньо, аби повірити.

Та і просто мені не хочеться війни. Як не хотілося і президентства Зеленського. На жаль, багатьом із вас захотілося…

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s