Декомунізація в Україні досі не завершена. Зокрема, і завдяки отаким от людям, яких я цитую у цьому матеріалі.

Є на Хмельниччині такий населений пункт (центр ОТГ, не просто вам так) – Берездів. Існує він з XVI століття. Більше 400 років. Але із усієї історії в Берездові вшанований пам’ятником лише один момент – царювання в місцевому райкомі комсомолу такого собі Ніколая Островського (того самого, комуняцького письменника).

Стояв цей пам’ятник, стояв – а потім раз і трохи упав. І ось як люд місцевий відреагував на цю подію у групі під пафосною назвою “Берездівські шістдесятники“.

(Певно, є серед зацитованих мною і якісь боти – але в цілому це реальний місцевий народ коментує. Правда, дехто із польських заробітків, але то таке.)

*************************************

Галина Островская
То навіщо? Кому мішав? Це жах!!!!

Татьяна Игнатова
Я не представляю Берездова без этого памятника. Это как визитная карточка. Что говорят местные власти?

Алла Митюк
До чого котимось?Все розвалюють і розкрадають. Жах.

Анатолий Беренда
Дебіли, маргінали. За гроші тварини нищать історію нашого краю.Придурки якби не хвороба Островського він був репресований. Ти б дебіл тоді б не ломав памятник.Але не має нічого в голові то й неполікуєш…

Maria Strelbitska
Вандали!

Святослав Чернокрилюк
Тільки нелюди кончані могли таке зробити

Микола Ткачук
Ідіоти кончант

Віталій Віталій
Пам’ятник, який не один десяток років прикрашав наше село, ніхто не мав права руйнувати чи знищувати. З даним пам’ятником пов’язано багато спогадів у багатьох наших односельчан.
Коли в’їхав в село, особливо після тривалої перерви, побачив пам’ятник і відразу відчув, що ти у рідному селі, настрій на підйомі…
Звичайно, це зробили недоумки.
Питання про знесення пам’ятників повинна вирішувати громада, а не злочинним методом, вночі, ховаючись від камер спостереження…

Світлана Савчук
То придуркам не було куди силу подіти!

Андрій Корнійчук
Розпочинаєця нова епоха під назвою вандалізм

Olga Sasko
Жах!!! Просто немає слів

Сергей Медведь
Це вже кримінал. Це жах. Про поліцію, голову села мова вже не йде. Прізвища цих вандалів оприлюдніть. З мертвими та памятниками боротись вони можуть.А живим негідникам при грошах і партійних ксівах скажіть в очі хто вони. Прикро, соромно за село. Це не з Києва приїхали і натворили.

Аня Григорук
Скільки пам’яті… прикро, що таке твориться

Олександр Ящук
Якщо не цінять минулої історії хай пиздують на нуль окопи рити ,укріпляти позиції ,нехай будують нову історію

Антоніна Павлович
Господи,думала,що мої односельці розумні,бережуть історію а тут….

Галина Комисарова
Може можно реставрувати. Сволочі

Лариса Стороженко
Як прикро….до сліз
Згадалось дитинство, травневі свята!!!! І яка була честь, стояти в караулі біля пам’ятника!!!!

Віктор Коробчук
Хто не пам’ятає свого минулого, той не має майбутнього
Дуже шкода,- ломати навчилися, а щось побудувати ні.

Світлана Туракевич
Цей пам’ятник-це історія,це минуле і його варто пам’ятати і розповідати для молоді.Діти мають знати історію.Кожний період має свою історію і нищити і ламати не варто. Це могли зробити нікчемні люди,які в цьому житті нічого не зробили і не має нічого святого.Варвари і вандали.

Віталій Віталій
Ломати – не будувати …
То, перш за все, був пам’ятник не так Островському, як молоді Берездівщинини тих років…
І ще раз: Цим питанням повинна займатись громада села, а не якійсь недоумки, вночі, ховаючись
Краще церкву зробіть Українського патріархату

Галина Островская
Я не сумую за союзом і комуністами, мені сумно за нашою молодістю, а Островський був одним із того майбутнього . Ми коли їхали додому автобусом то казали, щоб зупинився біля Островського. Це, як хтось написав, візитна карточка, і ніяка політика!!

*************************************

Повторювати вже не раз сказане, аналізувати усе це – не бачу жодного смислу. Усе давно проаналізоване і сказане. Нічого нового і особливого тут немає. Єдине, що важливо, на мою думку, сказати, це те, що більшість людей, які то всьо пишуть – віку, старшого за мене. Тобто такі, хто не просто пішов у школу при совєтах, а і закінчив її при совєтах.

Тобто я на що натякаю – що людина, яка вихована совком, вона може стати українцем, такі випадки відомі, і їх немало. Але! Для того, щоб людина, вихована совком, стала українцем – їй самій треба докласти певних зусиль. Іноді серйозних зусиль. Бо для цього потрібно “перепрошивати” мозок, і то досить серйозно “перепрошивати”.

А якщо зусиль над собою не робити – то людина і залишиться совком. Навіть не розуміючи цього. І говорячи українською мовою (а ви думали, совки тільки московитською говорять? хахаха). Просто тому, що вона була вихована совком. І перевиховати себе не зуміла – чи взагалі не захотіла. Совок – це не махання червоними прапорами на жовтневій демонстрації, це стан мізків. А мізки у цих людей виховані совковою школою.

От діти, які виховані уже українською школою, вони уже прошиті – добре чи не дуже, але прошиті – не совком, а українщиною. І вони на все це дивляться уже іншими очима. Саме тому таких серед коментаторів значно менше, ніж тих, хто виріс і сформувався у совку, у совячій школі.

Звісно, не можна говорити, що ці люди – безнадійні. Бо є ж приклади того, як виховані совковою школою зуміли стати українцями. Але, повторюся, для цього потрібні серйозні внутрішні зусилля. Зважаючи ж на те, що більшість людей на ці внутрішні зусилля нездатні – то вони не апріорі, але по факту є безнадійними.

Але нам своє робить. А від цих людей ніякої серйозної шкоди немає (хіба на виборчих дільницях; до речі, у Берездові 2019 року Порошенко не тільки Зеленському програв, а й Ляшку), вони тільки у соцмережах бухтіти будуть, а захищати “пам’ятники своєму дитинству”, звісно ж, не вийдуть.