Відгадка на учорашню загадку.

Загадка ця народилася в процесі споглядання чергового фейсбучного міні-срачу. Розпочався він, за моїми спостереженнями, після посту головредки “Лівого берега” Ксенії Василенко, відомої як Соня Кошкіна.

У своєму пості Кошкіна написала про прийдешнє свято – Святвечір. Написала, як і положено доньці справжнього “українського радянського інтелігента”, члена політради “Союзу лівих сил” Микити Василенка – московитською мовою, бо інших вона, очевидно, не знає. І в своєму пості, звісно ж, назвала свято 6 січня так, як воно і називається московитською – “Сочельник”.

Це, як люблять казати клікбейтні онлайн-ЗМІ, підірвало мережу. Принаймні, частину укрФБ точно підірвало. Пішли пости, меми…

І я подумав. Що от є українці. У них є своя мова. Державна при чому. Здавалося б, живи своєю мовою, розмовляй, пиши, читай і слухай – одним словом, розвивай її. Але ні.

Чомусь серед нас дуже дофіга людей, яких так хвилює чужа їм московитська мова, що вони просто їсти не можуть, щоб не прокоментувати – мовляв, не “на Украину”, а “в Украину” (“дорога додому” із загадки), чи там “Беларусь”, а не “Белоруссия” (сусідня держава). А тепер от і “сочельник”.

І найголовніша загадка цієї загадки. Чому ці українці, які самі підняли на стяг фразу Леся Подерв’янського “Від’їбіться від нас” та іронізують із позиції “Че там у хохлов” – самі уперто заглядають “А як же там у Москві говорять – “в Украине” чи “на Украине”? А то ще пам’ятаю, в укрФБ навіть обговорювали питання – якого роду слово “кофе” в московитській мові.

Ну вам яке діло до ЧУЖОЇ мови? Хай хоч замість “українець” – “маньяк-убийца” використовують. Живіть своєю мовою, люди!

І запам’ятайте – московитська мова це мова московитів і Московії. Чужого вам народу. І норми її розробляють і затверджують у Москві – чужому вам місті чужої вам країни. А якщо вони вам – місто, народ, держава – не чужі, то їдьте туди і там вимагайте змін. (А ми подивимося, як швидко вас звідти пошлють за усім відомою адресою.)