Даєш музей Мирослава Симчича на Кічкасі!

Сьогодні виповнилося 99 років унікальній людині.

Людині, яка воювала в лавах УПА. Яку “освободітєлі” спіймали в грудні 1948 року, а остаточно випустили із своїх кривавих лап аж 1985-го.

Мирослав Симчич. Який народився 5 січня 1923 року. І який третину (!) свого життя – 32,5 роки – провів у радянських таборах.

Він і досі живий. А музею його на запорізькому Кічкасі і досі немає. Чому на Кічкасі? Він там жив після першої відсидки, потім там жила його дружина. Відома навіть точна адреса проживання сім’ї Симчичів – вул. Союзна (нині Добровольчих батальйонів), б. 50, кв. 56.
image
(Мені, як кічкаському пацану – я народився у цьому районі, батьки мої до мого народження там жили – приємно, що назва “Павло-Кічкас” асоціюється не тільки із вуркаганами чи поганою екологією, а і з таким видатним ім’ям.)
Я вірю, що колись і вулиця, де він жив, буде названа його іменем. І в квартирі цій буде музей. А поки… Поки пан Мирослав хай живе і радує своїх рідних присутністю на нашій землі. Принаймні, до сторічного ювілею точно.
А ось вам вирізки із газети української діяспори в США, “Свободи”, де йшлося про долю ветерана Других визвольних змагань.
1979 рік
1979
1979-1
1979-2
1979-3
1980 рік
1980
1982 рік
1982
1982-1
1983 рік
1983
1983-1
1983-2

А ось детальна розповідь від першої особи. Запис зроблено на початку минулого десятиліття.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s