Днями США запровадили санкції проти Китаю. Причиною стала ситуація (це я так, м’яко, “ситуація”) із уйгурською національною меншістю у Східному Туркестані. І я, прочитавши новину про санкції, подумав ось про що.

Зараз Захід, десь нехотя, десь активно, десь з-під палки Білого дому, але намагається якось опонувати двом світовим виродкам – режимам путінської Московії та сіцзіньпінівського Китаю. А, дозвольте спитати, хто ж їм допомагав усю дорогу?

Хто привозив голодним жебракам у Союз і постСоюз “ніжки Буша”? Хто допомагав Московії кредитами? Хто із задоволенням розвивав і розвиває економіку Китаю, скинувши туди усю брудну роботу (поцікавтеся, де виробляються ваші смартфони)?

Захід.

Чи то від великої наївності, чи то повіривши у маски з обличчями Ден Сяопіна та Бориса Єльцина (перша й справді була переконлива, друга – не настільки, але смішна і забавна, а хіба може диктатор бути смішним і забавним? а він ним і не був. ним став його наступник…).

Можливо, Захід справді хотів зробити із цих двох виродків – нормальних членів світового співтовариства. Але штука в тому, що, не вирвавши жало, цього неможливо було зробити. А у Московії, як і за часів совка, спецслужби керували усім. І не тільки всередині країни – війни у Чечні і Абхазії на чиїй совісті? А у Китаї КПК, як правила, так і править. Так, певний період вона була, так би мовити, “с чєловєчєскім ліцом”. Але фішка в тому, що цей період – він завжди лише тимчасовий. Історію треба було учити, панове президенти,канцлери та інші. Історію СРСР 20-х років (т.зв. НЕП), історію хрущовської відлиги і т. ін.

От ви, певно, щиро хотіли зробити із цих виродків – цивілізованих членів суспільства. Ви їх витягли із глибокої сраки – когось сильніше, як напівживий труп СРСР, когось менше, але все одно доклалися. І? Що ви, цивілізований світ, отримали від цих виходжених вами виродків? Що в головах у цих колективних Москви і Пекіна? На що вони витратили і свої ресурси, і ваші, так, ваші зусилля?

На бажання захопити Україну і Тайвань. На справжні концтабори в ОРДЛО та Сіньцзяні. (Про донецьку “Ізоляцію” ви в курсі, а про терор уйгурів – ось, прочитайте.) На війну проти практично усіх своїх сусідів та спроби загнати у кредитну кабалу мало не усю Африку.

От на що пішли усі ваші зусилля, шановний цивілізований Заходе.

На відновлення цих двох виродків із новими нелюдськими планами. Тільки на це.

Ще раз треба пояснювати, що ніяких Московії і Китаю не має існувати у нинішньому форматі, у нинішніх кордонах і з нинішніми правлячими режимами та структурами, які ці режими забезпечують і живлять? Чи, може, уже досить?

На політичній мапі світу повинні бути незалежні Татарстан і Тібет, Сибір і Східний Туркестан, Кубань і Гонконг, Чечня і Внутрішня Монголія. Тільки тоді, коли нинішні РФ та КНР зникнуть – або стануть чимось схожим на Індію, великою країною, але не монстром, – тільки після цього можна буде знову возити “ніжки Буша” тим сраним голодранцям. 

І денацифікація. Буквально як у Німеччині 1945-46-го – кінотеатри і багатогодинна хроніка про усе те, що творили за їхньої мовчазної згоди їхні срані фюрери Пу та Сі. І поки не передивився – хрін тобі, а не талон на “ніжки Буша”.

А без китайської економіки, без нових айфонів щороку – повірте, можна прожити. Це не така велика плата за нормальну планету. (Втрату московитської економіки світ взагалі не помітить.)